Справа № 2 – 3924/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 червня 2010 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

    Головуючого судді                 –     Бібіка М.М.,

    при секретарі                     –     Лобовій Ю.Л.,

    за участю позивача                 –     ОСОБА_1,

    за участю відповідача                 –     ОСОБА_2,

    за участю представника третьої особи     –               Алещенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Бабушкінська районна у м. Дніпропетровську рада; про знесення самочинно встановленої межової споруди, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_1, та є власником частки цього домоволодіння в розмірі 48/100, яка розташована на земельний ділянці площею 0,06 га. У будинку АДРЕСА_2 в м. Дніпропетровську мешкає відповідач ОСОБА_2, житловий будинок якого розташований на земельній ділянці площею 0,06 га., та яка межує з земельною ділянкою позивача. Між домоволодіннями позивача та відповідача встановлена огорожа, яка на думку позивача, встановлена попереднім власником домоволодіння, з порушеннями будівельних норм. Позивач звертався до Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради з листом про знесення цієї огорожі, однак отримав відповідь про необхідність звернення до суду для вирішення цього питання. У зв’язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи не заперечували проти задоволення позовних вимог.    

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником 48/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, який розташований на земельній ділянці розміром 532 м2 (а.с. а.с. 10 – 19, 24).

ОСОБА_2 у судовому засіданні надав документи, договір купівлі – продажу та технічний паспорт на житловий будинок, згідно з якими він є власником будинку АДРЕСА_2 в м. Дніпропетровську, який розташований на земельній ділянці площею 529 м2 (а.с. а.с. 34, 35 – 39).

З наданих позивачем та відповідачем фотокарток вбачається, що зазначені домоволодіння межують один з одним та розділені огорожею (а.с. а.с. 28 – 29, 45 – 46).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України, доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко – і відеозаписів, висновків експертів.  

В силу ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні судом було роз’яснено сторонам вказані положення ЦПК України та ставилося на обговорення питання про призначення будівельно – технічної експертизи, щодо вирішення питання відповідності встановленої огорожі будівельним нормам, однак жодна зі сторін, в тому числі позивач, не погодилася на призначення експертизи.  

Крім того, позивачем не було надано доказів того, що огорожа, яка встановлена між його домоволодінням та відповідача, не відповідає будівельним нормам. Також позивачем не було надано доказів стосовно спричинення йому матеріальної  та моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, третя особа: Бабушкінська районна у м. Дніпропетровську рада; про знесення самочинно встановленої межової споруди, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська. Для цього протягом десяти днів з дня проголошення рішення подається заява про його апеляційне оскарження. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подається апеляційна скарга. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                           М.М. Бібік