Справа № 2 – 3516/2010

РІШЕННЯ

(заочне)

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді             –         Бібіка М.М.,

при секретарі                 –         Лобовій Ю.Л.,

за участю представника позивача     –         Калюшик-Пельтек Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 15 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № 22031014046101, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa» з кредитним лімітом 5 300 гривень 00 копійок, строком дії до 31 серпня 2010 року. Відповідач зобов’язався своєчасно повертати кредит, нараховані відсотки та комісію у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обов’язки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 568 гривень 60 копійок з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, а також судових витрат (а.с. а.с. 4 – 7).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. ст. 224, 225 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 54, 60, 68, 69).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 15 серпня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № 22031014046101, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa» з кредитним лімітом 5 300 гривень 00 копійок, строком дії до 31 серпня 2010 року.

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитну картку з кредитним лімітом 5 300 гривень 00 копійок (а.с. 27).

Дотепер відповідач не виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 12 січня 2010 року в сумі 7 568 гривень 60 копійок з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-   сума несплаченої частки кредиту – 4 871 гривня 10 копійок;

-   заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами за період з 19 листопада 2007 року по 04 січня 2010 року – 2 350 гривень 63 копійки;

-   сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами – 161 гривня 39 копійок;

-   три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту – 59 гривень 52 копійки;

-   сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків – 88 гривень 73 копійки;

-   три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків – 37 гривень 23 копійки.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № 22031014046101 від 15 серпня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_3 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 12 січня 2010 року за укладеним договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом з урахуванням відсотків,  інфляції заборгованості та трьох відсотків річних в сумі 7 568 гривень 60 копійок.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 75 гривень 69 копійок, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок (а.с. а.с. 2, 3).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 – 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) заборгованість за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № 22031014046101 від 15 серпня 2007 року в сумі 7 568 гривень 60 копійок, судовий збір в сумі 75 гривень 69 копійок, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом – 7 764 гривні 29 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя                                           М.М. Бібік