Судове рішення 2-1985-1/10 від 15.11.2010

Судове рішення #9677280

Справа № 2-1985-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Шолудченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію , -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визнати дії Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва про призначенню пенсії за віком неправомірними, зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва призначити пенсію державного службовця, а також зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва виплатити суму недоплаченої пенсії після проведення відповідного перерахунку призначеної пенсії.

В обґрунтування позову зазначила, що вона працює на посаді судді Згурівського районного суду Київської області з 3 січня 1994 року.

22 вересня 2009 року, після досягнення 55 річного віку, позивач звернулась до відповідача з заявою для призначення їй пенсії за віком як державного службовця з врахуванням загального стажу роботи на посаді судді.

23 вересня 2009 року ОСОБА_1 була призначена пенсія на загальних підставах. На звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва про проведення перерахунку пенсії у відповідності до ч.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та ст. 37 Закону України «Про державну службу» відповідач відмовив в проведенні перерахунку у зв’язку з тим, що позивач не пішла у відставку, а також стаж роботи як судді станом на 23.09.2009 р. у неї складає 15 років 7 місяців і 28 днів.

З таким рішенням відповідача позивач не погоджується та вважає дії відповідача неправомірними, оскільки відповідач не врахував її роботу в органах соціального забезпечення на посадах державного службовця, що складає 20 років.

Позивач також вважає, що своїми діями відповідач, в порушення Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про статус суддів» безпідставно позбавив її права на отримання пенсії державного службовця, а тому просить суд визнати дії Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва щодо відмови їй в призначенні пенсії за віком як державному службовцю неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати їй як судді – державному службовцю, що продовжує працювати, пенсію за віком як державному службовцю з 23.09.2009 р. та просить зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва виплатити їй всі недоплачені суми цієї пенсії, після проведення перерахунку призначеної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з’явилась, направила до суду заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги задовольнити повному обсязі з підстав викладених в позові.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що так як позивачка на час виходу на пенсію працювала на посаді судді Згурівського районного суду Київської області, тому пенсійне забезпечення регулюється Законом України «Про статус суддів».

Згідно з п.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» суддя, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнення від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55 – річного віку (для жінок – 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді.

Згідно з матеріалами пенсійної справи станом на 23.09.2009 р. стаж роботи суддею становить 15 років 7 місяців 28 днів.

Відповідно до ст.126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив у разі:

1. закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2. досягнення суддею шістдесяти п’яти років;

Отже, пенсія судді, у відповідності із Законом України «Про державну службу» може призначатися у разі виходу у відставку або досягнення ним 65 річного віку.

Відповідно до п.8 ст.43 Закону України «Про статус суддів» суддям, відставку яких припинено, виплачується пенсія на загальних підставах.

Оскільки, згідно документів в пенсійній справі ОСОБА_1 не була у відставці і не досягла 65 років і не мала 20 років роботи на посаді судді на момент призначення пенсії, тому законних підстав для призначення пенсії відповідно до закону України «Про державну службу» немає.

Таким чином, представник відповідача вважає, що Управління Пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва діяло у відповідності до Конституції України та Законів України, а тому просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.03.1994 р. відповідно до рішення п’ятнадцятої сесії 21 скликання Київської обласної ради народних депутатів ОСОБА_1 зараховано та посаду судді Згурівського районного суду та згідно якого позивач приступила до виконання своїх обов’язків (Наказ № 13 від 13.01.1994 р.).

22 вересня 2009 року, позивачу виповнилось 55 років, відповідно, у неї виникло право на отримання пенсії, в зв’язку з чим вона звернулася до Управління Пенсійного фонду у Солом’янському районі м.Києва із відповідною заявою про призначення їй пенсії згідно Закону України „Про державну службу" та Закону України «Про статус суддів».

Листом № 1042\09 від 18.02.2010 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки станом на 23.09.2009 р. її стаж роботи суддею становить 15 років 7 місяців 28 днів.

Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1, згідно наказу №7 §1 від.01.12.1986 р. зарахована на посаду заступника завідуючого відділом по переводу з Володарського райсобеза та 16.06.1992 р. згідно наказу №16 звільнено у зв’язку з переводом у місцеву держадміністрацію. 17.06.1992 р. згідно наказу № 7 зарахована на посаду заступника завідуючої відділом в Згурівський районний соцзабез РДА по переводу та 31.12.1993 р. згідно наказу №35 від 30.12.10093 р. звільнено від займаної посади в зв’язку з обранням суддею. 03.01.1994 р. згідно наказу №13 ОСОБА_1 зараховано та допущено до виконання обов’язків судді Згурівського районного суду.17.06.2003 р. згідно наказу № 148 від 23.06.2003 р. приступила до виконання обов’язків голови Згурівського районного суду Київської області, згідно наказу № 27 від 07.04.2004 р. приступила до виконання обов’язків судді Згурівського районного суду безстроково, згідно наказу № 22 від 17.02.2006 р. приступила до обов’язків голови Згурівського районного суду Київської області.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Так, відповідно до ч.4 ст.43 Закону „Про статус суддів" судді, який пішов у відставку. за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених, ст.37 Закону України „Про державну службу".

Оскільки позивач досягла віку, з якого має право на отримання пенсії як державний службовець згідно ст.37 Закону України „Про державну службу", та не пішла у відставку. суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії державного службовця з моменту досягнення нею 55-річного віку.

Посилання відповідача на ч.4 ст.43 Закону України „Про статус суддів", як підставу для нарахування працюючим суддям пенсії відповідно до Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд визнає необґрунтованим, оскільки ані Законом України „Про державну службу" ані Законом України „Про статус суддів" не передбачена заборона щодо призначення пенсії державного службовця працюючим суддям, які досягли встановленого законом пенсійного віку, а тому такі доводи відповідача суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 128 грн. 50 коп., з яких 08 грн.50 коп. державного мита та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає дії відповідача неправомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 60, 88, ч. 2 ст. 158, ст.ст.208, 209, 212, 214- 216 ЦПК України, ст.ст. 9, 31, 37 Закону України „Про державну службу", ст.ст. 15, 43, 45 Закону України „Про статус суддів", Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію - задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва про призначенню ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» неправомірними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська,буд.5-А) призначити ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1, зареєстрована: АДРЕСА_2) пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 23 вересня 2009 року.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська,буд.5-А) виплатити ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1, зареєстрована: АДРЕСА_2) суму недоплаченої пенсії після проведення відповідного перерахунку призначеної пенсії.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська,буд.5-А) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 08 грн.50 коп. державного мита та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 128 (сто двадцять вісім) грн. 50 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не було подано в строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Справа № 2-1985-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Шолудченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Солом’янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію , -

в с т а н о в и в:

Оскільки для написання повного тексту рішення необхідний певний час, суд, керуючись ст. ст. 208,209 ЦПК України,