Справа №  2 - 425/2010 рік

                                                             Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                 І М”Я М                  У К Р А Ї Н И

           20 травня 2010 року                               Бережанський  районний суд Тернопільської області в складі:

               головуючої -судді                                                    Данилів О.М.

               при секретарі                                                           Уляшевій М.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Бережанах справу за позовом  ОСОБА_8 до Куропатницької сільської ради  Бережанського району про  визнання права власності на спадкове майно,-  

                                                                      В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

          Позивачка, вказуючи, що після смерті її матері ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відкрилася спадщина  у вигляді  2/6 частин   будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , і хоч вона згідно заповіту та закону є єдиним спадкоємцем цієї  спадщини, однак розпорядитись нею не може, бо  нотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва  на спадщину у зв`язку з   відсутністю правовстановлюючого документу на належні спадкодавцям  частки у будинковолодінні, звернулася до суду з позовом, яким просить  визнати  за нею право  на вищевказане спадкове майно.                      

         В судовому  засіданні позивачка підтримала свій позов, просить  його  задоволити.        

         Представник Куропатницької  сільської ради  у судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності, вважає підставними  позовні вимоги  позивачки, а тому  заперечень  щодо їх задоволення  не має.

          Суд, розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення  позивачки та дослідивши   письмові докази, прийшов до висновку,  що  позовні вимоги позивачки   підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

            У відповідності із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про  спадкування» від 30 травня 2008 року спадкові відносини регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

        Згідно із ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, а оскільки матір позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2,  а  батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, то питання про спадкування належного їм майна слід вирішувати, керуючись чинним на той час законодавством, а саме Цивільним кодексом Української РСР.      

          У відповідності зі ст. ст. 524, 529, 534, 548, 549 ЦК Української РСР  спадкоємство здійснюється за законом  і за заповітом; при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках  діти,  дружина  і  батьки померлого; кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять, до кола спадкоємців за законом; для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; а  згідно      ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

          Судом встановлено, що позивачка на день відкриття спадщини проживала в АДРЕСА_1.  Цей двір відносився  до суспільної групи колгоспного двору, членами  якого  були:  батьки  позивачки ОСОБА_2 та  ОСОБА_4, сама позивачка, її чоловік ОСОБА_1 та її двоє синів  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і їм усім на праві спільної сумісної власності належало по 1/6 частині будинковолодіння.

       Зазначений факт  підтверджується поясненнями позивачки та долученим до справи зведеним оціночним  актом будівель і споруд, виданим 25 вересня 2009 року Бережанським ОК МБТІ (а.с. 9),  довідкою за № 70, виданою  27 лютого 2009 року Куропатницькою сільською радою (а.с. 8) та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 27 жовтня 2009 року виконавчим комітетом Куропатницької сільської ради (а.с. 16).

      Судом також встановлено, що позивачка є дочкою покійної ОСОБА_2  про що свідчить свідоцтво про її народження (а.с. 17). Із свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 18) видно, що позивачка після реєстрації шлюбу своє родове прізвище ОСОБА_8 змінила на прізвище свого чоловіка ОСОБА_8.

         Із  заповіту (а.с. 13) видно, що батько позивачки ОСОБА_4 все належне йому майно заповів своїй дочці - позивачці  ОСОБА_8.      

        В судовому засіданні позивачка  пояснила, що  вона  постійно проживала разом із батьком та матір`ю однією сім`єю,  а після їх смерті   прийняла спадщину, так як залишилася проживати у цьому ж житловому будинку, здійснювала догляд за ним,  користувалася належними покійним  речами повсякденного вжитку, обробляла належну їм земельну ділянку, однак через  відсутність правовстановлюючих документів про належність спадкодавцям  зазначених часток у  будинковолодінні,   не мала можливості офіційно переоформити  їх на себе.

        Із  свідоцтв  про смерть (а.с. 14-15) видно, що матір позивачки ОСОБА_2 померла  ІНФОРМАЦІЯ_2, а її батько ОСОБА_4 -  ІНФОРМАЦІЯ_3. Після  їх смерті  відкрилася спадщина  на спадкове майно у вигляді   2/6 частин  житлового  будинку з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1.

         Батько позивачки  на  випадок своєї смерті  розпорядився належним йому майном та склав заповіт, яким все своє  майно заповів  своїй дочці  позивачці ОСОБА_8. Матір позивачки, хоч і не розпорядилася належним їй майном, однак позивачка, будучи її дочкою, є єдиним її спадкоємцем.

          Таким чином, поскільки в судовому засіданні доведено,  що позивачка постійно проживала разом із спадкодавцями та  на час відкриття спадщини також проживала  з ними  однією сім`єю  і фактично    прийняла спадщину, однак через відсутність правовстановлюючих документів на належні спадкодавцям  частки у будинковолодінні,  не мала можливості переформити належне їм  майно на себе, а тому  суд вважає необхідним задоволити  позовні вимоги позивачки  і  визнати за нею право на спадщину,  що залишилася після смерті її батьків.

        На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 14, 213, 215   ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про  спадкування» від 30 травня 2008 року,   ст. ст.ст. ст. 524, 529, 534, 548, 549 ЦК Української РСР, суд,-

                                                              В  И  Р  І  Ш  И  В  :

                Позов   ОСОБА_8  задоволити.

                Визнати за     ОСОБА_8     право власності на спадкове майно за законом,  що залишилося після смерті її матері ОСОБА_2, яка  померла   ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

             - на  1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в  АДРЕСА_1.

               Визнати за   ОСОБА_8     право власності на спадкове майно за заповітом,  що залишилося після смерті її батька ОСОБА_4, який  помер  ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:

            - на  1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в  АДРЕСА_1.

      Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

            Заяву про апеляційне оскарження даного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя Бережанського

               районного суду Тернопільської області                підпис                    Данилів О.М.

              Копія з оригіналом вірна.

   Оригінал рішення знаходиться у справі № 2-425/10

   В.о.голови Бережанського

             районного суду  Тернопільської області                                                 Шміло В.І.