РІШЕННЯ                                  Справа № 2-50/07

іменем України

05 березня 2007 року                                                                                            смт Віньківці

Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О. при секретарі  Сікорській В. О. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці справу за позовом прокурора Віньковецького району в інтересах ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації, про стягнення заборгованості із виплати одноразової допомоги при народжені дитини, допомоги по вагітності та пологах, а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернувся прокурор Віньковецького району в інтересах ОСОБА_1 просив з управління праці та соціального захисту населення ВІньковецької райдержадміністрації стягнути заборгованість по соціальних виплатах. Зокрема, - кошти по виплаті одноразової допомоги при народжені дитини, допомоги по вагітності і пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зазначив, що ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину. Вона звернулась до відповідача з заявою про виплату соціальних виплат, але їй було відмовлено в цьому. Мотивом послужила та обставина, що батько дитини на час її народження перебував в трудових відносинах з підприємством „Зоряний шлях".

В судовому засіданні прокурор підтримав свої вимоги, просив їх задовольнити. Вказав, що внесено зміни в законодавство яке дозволяє стягувати соціальні виплати з відповідача.

Представник відповідача заперечував проти позову. Заперечення мотивував тим, що  пунктом 15 „Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженим Постановою КМУ 27 грудня 2001 року № 1751 зазначено, що коли один з батьків на день народження дитини працював, тобто був застрахований у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування допомога повинна виплачуватись за місцем роботи застрахованої особи, а після звільнення - Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

ОСОБА_1 просила задовольнити її вимоги. Зазначила що зверталась з заявою про виплату допомоги до відповідача.

Заслухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши письмові докази, слід вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

На час розгляду справи ОСОБА_1 відповідач виплачує допомогу   по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та виплатив допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами. Це підтвердила ОСОБА_1 та представник відповідача в судовому засідання. Тому в цій частині позову прокурору слід відмовити, оскільки право позивачки поновлено.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, яка перебуває у шлюбі зі ОСОБА_3народила дочку ОСОБА_4.

На час народження дитини чоловік її перебував у трудових відносинах з приватним підприємством „Зоряний шлях" с Зіньків Віньковецького району. З цього підприємства був звільнений за ст. 40 ч.4 КЗпП України - за прогул. На час настання страхового випадку - 10.07.

2006 року / народження дитини / він являвся застрахованою особою, відповідно до ст.2 ч. 1 п.2 закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням." За місцем роботи йому не надали одноразову допомогу при народжені дочки ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 5 закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами ... призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

В грудні 2006 року, тобто у встановлений зазначеним законом шестимісячний строк позивачка звернулась з заявою до управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації про виплату допомоги в зв'язку з народженням дитини. Проте, їй було відмовлено у виплаті соціальних виплат з посиланням на пункти 1, 3, 4 „Порядку призначення і виплати допомоги при народжені дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" затвердженого Постановою КМУ від 21 квітня 2005 року № 315 . Мотив відмови той, що таку допомогу повинні виплачувати за місцем роботи одного із батьків дитини, застрахованого в системі загального страхуваня.. Згідно довідки з цього фонду, позивачка не являлась страхувальником. Відповідно до ст. 10 закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", одноразова допомога при народжені дитини надається одному з батьків дитини, не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто цей закон дає їй право на отримання допомоги від держави у зв'язку з народженням дитини, якщо батько за місцем роботи не отримував таку допомогу. Тому вона вправі звернутись з заявою про отримання допомоги до державного органу на підставі статей 5 та 10 зазначеного Закону.

Це передбачено і в п. 10 ЗМІН до постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 21.04.2005року. Пунктом 2 цих змін оговорено, що непрацююча особа вправі отримувати допомогу в органі праці та соціального захисту населення навіть тоді, коли вона виявила бажання працювати. Тобто із смислу цієї норми права слідує, що незастрахована особа отримує допомогу саме у цій державній установі, а не у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім цього, починаючи з 1 січня 2007 року набрала чинності Постанова № 13 від 11.01. 2007 року „Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми". Нею затверджено порядок виплати допомоги при народжені дитини. Відповідно до п. 2 цього Порядку призначення і виплата допомоги при народжені дитини здійснюється управлінням праці та соціального захисту населення районних держадміністрацій. У зв'язку з цим постанова 2005 року №315 втратила чинність.

Відповідно до ст. 5 ч. З ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. На 1 січня 2007 року набрала чинності зазначена постанова № 13 , тому саме її слід застосовувати до спірних правовідносин. А право на її застосування надається статтями 5 та 10 закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

За таких обставин ОСОБА_1 вправі звернутись з заявою до відповідача, а відповідач зобов'язаний розглянути її заяву та призначити вказані виплати відповідно до закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Виплативши згідно з зазначеним законом позивачці допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами та допомогу у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач фактично   визнав свій обов'язок на надання допомоги позивачці саме ним.

Керуючись ст. 5 ЦК України, ст. ст. 1,5, 10 закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст. 2 закону України „Про загальнообов'язкове державну соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими

народженням та похованням", п.2 Змін що вносяться до постанови Кабінету міністрів України , затвердженою Постановою Кабінету міністрів України № 315 від 21 квітня 2005 року,      п.2 Порядку призначення і виплати допомоги при народжені дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01. 2007 року,   ст.ст. 8,10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Віньковецького району заявлені в інтересах ОСОБА_1задовольнити частково.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату одноразово допомоги ОСОБА_1у зв'язку з народженням дочки   ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з відповідача в дохід держави держмито 8 грн.. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення 7 грн. 50 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з часу його проголошення а апеляційна скарга протягом 20 днів з часу подання заяви, або безпосередньо протягом 10 днів.