АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4514/09 Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Фадєєнко А.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі Пачевій Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою санаторія «Приморський» на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до санаторію «Приморський» про стягнення збитків,
встановила:
17.11.2004 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що його батько – ОСОБА_2, був репресований у 1940 році. Його майно та будинок з 20 кімнат і підсобних приміщень конфісковані.
Цей двохповерховий будинок, який розташований у с. Курортне передано Бендерській базі відпочинку та у 1947-1948 р. р. розібраний санаторієм «Приморський» на будівельні матеріали.
Після реабілітації, у 1989 році, ОСОБА_2, а потім позивача, у 1991 році, комісія по захисту прав реабілітованих Білгород-Дністровської районної ради, 14.03.2002р., прийняла рішення про зобов’язання санаторія «Приморський» компенсувати ОСОБА_1 за зруйнований будинок суму коштів, яка склала 65 мінімальних заробітних плат 12025 (185 грн. х 65).
Посилаючись на те, що він є спадкоємцем за законом після смерті батька, а відповідач не виконав рішення комісії, позивач просив про задоволення позову.
Заочним рішенням суду від 18 січня 2007 року позов задоволено у повному обсязі.
22.06.2009 р. суд відмовив санаторію «Приморський» у задоволені заяви про скасування заочного рішення.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом процесуального закону щодо належного повідомлення про слухання справи.
Розглянувши матеріали справи заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст заочного рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що конфіскований будинок із 20 кімнат і підсобних приміщень, у 1940 році, переданий Бендерській базі відпочинку, а потім – санаторію Приморський, який у 1947 – 1948 р. р. розібрав його на будівельні матеріали.
Власником цього будинку був батько позивача - ОСОБА_2, репресований, а потім – реабілітований.
Виходячи із вимог ст. 5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» у зв’язку з неможливістю повернути спадкоємцю будинок, комісія зобов’язала відповідача компенсувати вартість зруйнованої будівлі у розмірі 65 мінімальних заробітних плат, що на період прийняття рішення комісії склала 12025 грн. (а.с. 12-23).
Оскільки відповідач відмовився виконати рішення комісії, суд першої інстанції обгрунтовано поклав на нього такий обов’язок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, який відповідає обставинам справи і закону.
Посилання відповідача на порушення його права на справедливий суд безпідставні.
Із матеріалів справи вбачається, що після 07.06.2006 р. – відкриття провадження у справі (а.с. 1), справа призначена у попереднє судове засідання на 07.07.2006 р. (а.с. 1, 15-17), про що сторони повідомлені (а.с. 16-17).
Після призначення справи до слухання на 26.09.2006 р. (а.с. 23 – 23 зворот), 21.11.2006 р. (а.с. 29 – 29 зворот), 21.12.2006 р. (а.с. 33 – 33 зворот), 08.07.2007 р. (а.с. 37 – 37 зворот), представник відповідача (секретар Амеличкина) отримала повістки на вищезазначені дати – а.с. 22, 26, 31, 35).
Через те, що представник відповідача у судові засідання не з’являвся, суд першої інстанції, виконавши вимоги процесуального закону про належне повідомлення учасників процесу, у тому числі відповідача (ст.ст. 74-76 ЦПК України), правильно постановив заочне рішення (ст. 224 ЦПК України).
Вимоги процесуального закону щодо права відповідача на справедливий суд судом першої інстанції виконані.
Відповідач у порушення ст. 27 ч. 3 ЦПК України недобросовісно виконував свої процесуальні обов’язки.
Тому правових підстав для скасування рішення суду в межах доводів скарги – ст. 303 ЦПК України, а саме: з підстав порушення права відповідача на справедливий суд, немає.
Інші правові доводи у скарзі відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу санаторія «Приморський» відхилити, а заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців, з дня проголошення через Верховний Суд України.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую:
суддя апеляційного суду А.Ф. Фадєєнко