АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4210/09
Головуючий у першій інстанції Бобровська І.В.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП:
____________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок», Колесник Олени Ігнатівни про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
17.07.2008 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що у 2002 році, у зв’язку з відмовою відповідача добровільно надати йому майновий пай, він вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.
При розгляді цієї справи директор СВК «Світанок» Колесник О.І. запропонувала йому у якості майнового паю розібрати корівник і забрати камінь – бут, а також металобрухт на території кооперативу.
Внаслідок такої пропозиції він отримав нервовий зрив та був госпіталізований у лікарню з діагнозом: серцевий напад.
Матеріальні витрати на придбання ліків склали 1835 грн.
Крім матеріальної шкоди відповідач заподіяв йому моральну шкоду у зв’язку з тим, що після постановлення, 29.09.2008 р., судом рішення про стягнення з відповідача вартості майнового паю, він вимушений на протязі тривалого часу звертатися до виконавчого органу з приводу примусового стягнення майнового паю, яким відповідач безоплатно користувався на протязі шість років.
Моральна шкода оцінена позивачем 1700 грн.
З посиланням на ці обставини, і правові підстави – ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у сумі 1835 грн. і моральну – 1700 грн.
Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що причинного зв’язку між хворобою позивача і діями представника відповідача у судовому засіданні не має, тому просив суд відмовити у позові.
Рішенням суду у задоволені вимог позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що суд не звернув увагу на те, що у зв’язку з порушенням його права власності на майновий пай заподіяна шкода його здоров’ю, і він вимушений понести витрати на лікування та перенести моральні страждання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, прокурора, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає зміні з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позов заявлений з підстав ст. 1166 ЦК України – загальних правил відповідальності за завдану майнову шкоду і ст. 1167 ЦК України – правил відповідальності за завдану моральну шкоду (а.с. 6 – 6 зворот), і саме з цих підстав зазначених норм закону суд першої інстанції вирішив спір.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що для настання відповідальності за ст. ст. 1166 і 1177 ЦК України повинна бути наявність 4-х умов, а саме: шкоди, протиправності дій особи, яка завдала шкоду, причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями особи, яка завдала шкоду, та вини цієї особи.
Відсутність хоча б однієї з умов у деліктних правовідносинах виключає відповідальність з підстав передбачених ст. ст. 1166 і 1177 ЦК України.
Тому висновок суду про те, що хвороба позивача ніяким чином не пов’язана з розглядом цивільної справи про майновий пай, яка порушена у суді позивачем, є правильним. Правовідносини сторін статтею 1166 ЦК України не регулюються.
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди у зв’язку зі звернення позивача до виконавчої служби, то слід зазначити, що після набрання рішення законної сили, правовідносини сторін перешли до стадії його виконання.
Делікт у даному випадку не може бути застосований.
Тому ст. 1167 ЦК України, на яку послався позивач, не може бути застосована.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308 ч. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилили, а рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую:
суддя апеляційного суду А.Ф. Фадєєнко