АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4172/09
Головуючий у першій інстанції Жуковський О.Г.
Доповідач Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП:
___________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Пачевій Є.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
25.11.2008 р. позивачка звернулась до суду з позовом та, уточнивши вимоги, зазначила, що, 30.09.2008 р., між нею і ТОВ ВТП «Інжпроект» (Тойта – Центр Одеса) укладений договір № І/3481 купівлі-продажу автомобілю Тойота «AVENSIS» вартістю 149 284 грн.
15.10.2008 р. зазначений автомобіль переданий позивачці, РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області видало їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Наприкінці жовтня 2008 року позивачка візуально виявила ознаки експлуатації автомобіля, які виразилися у перефарбуванні правого переднього крила, переднього бамперу кустарним методом, сліди відновлення лакофарбового покриття кустарним методом на замку капоту, сліди фарби на резинці ущільнителя, під капотом виявилися сліди від шліфування робіт зношення гальмових дисків.
Посилаючись на порушення вимог закону «Про захист прав споживачів», щодо передачі споживачеві продукції належної якості, а також ст. 229 ЦК України стосовно помилки відносно обставин, які мають суттєве значення, ст. 230 ч. 1 ЦК України про навмисне введення в оману, позивачка просила суд визнати договір, який укладений між сторонами, недійсним, та стягнути з відповідача на її користь 149 284 грн. та 10 000 – моральної шкоди.
Рішенням суду визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Тойота «AVENSIS», двигун об’ємом 1,8 л, КПП 5 М/Т , комплектація Elegant, колір silver metallic (ICO), укладений 30 вересня 2008 року між ОСОБА_2 і ТОВ ВТП «Інжпроект».
Зобов’язано ОСОБА_2 повернути ТОВ ВТП «Інжпроект» автомобіль марки Тойота «AVENSIS», двигун об’ємом 1,8 л, КПП 5 М/Т , комплектація Elegant, колір silver metallic (ICO).
Стягнуто з ТОВ ВТП «Інжпроект» на користь ОСОБА_2 167371 грн. 40 коп., а також на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Стягнуто з ТОВ ВТП «Інжпроект» судовий збір на користь держави у розмірі 1700 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, постановивши нове рішення про відмову у позові, стверджуючи, що суд одночасно застосував норми ст. ст. 229, 230 ЦК України, які мають різні правові наслідки, також неправильно застосував ст. 625 ЦК України, стягнувши вартість автомобіля з урахуванням індексу інфляції, не зважаючи на те, що дана норма закону розповсюджується тільки на грошові зобов’язання боржника, а не на правовідносини, які виникли між сторонами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Визнавши договір купівлі-продажу автомобіля Тойота «AVENSIS», укладеного між сторонами, 30.09.2008 р., суд зобов’язав позивачку повернути автомобіль відповідачу, стягнувши з останнього на її користь вартість автомобілю – 167371 грн. 40 коп. та на відшкодування моральної шкоди – 20 000 грн., всього 187 371 грн. 40 коп.
Свої висновки суд обґрунтував нормами ст. ст. 5, 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо права споживача за цім Законом на належну якість продукції та інформацію про продукцію, а також нормами ст. 229 ЦК України про правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки і ст. 230 ЦК України про правові наслідки вчинення правочину під впливом обману.
Суд застосував індекс інфляції, виходячи із вимог ст. 625 ЦК України щодо відповідальності за порушення грошового зобов’язання, та вартість автомобіля, який позивачка придбала 30.09.2008 р. за 149 284 грн., встановив у сумі 167 371 грн. 40 коп. на період розгляду справи - 19.05.2009 р.
Такі висновки зроблені судом з грубим порушенням норм матеріального закону.
Суд юридичну сутність правовідносин сторін не з’ясував, та, одночасно застосувавши Закон України «Про захист прав споживачів», який регулює правовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, і визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, та норми ЦК України щодо визнання недійсними правочинів, які укладені з різних правових підстав: ст. 229 ЦК України під впливом помилки, ст. 230 ЦК України – під впливом обману, норми закону, які їх регулюють не встановив.
З грубим порушенням суд визначив індекс інфляції, застосувавши норми закону – ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Суд не звернув увагу на те, що норми закону про правові наслідки порушення умов договору купівлі-продажу міститься в ЦК України у главі 54 ( ст. ст. 655 – 697 ЦК України).
Відсутнє у рішенні суду посилання на норму закону, із якої виходив суд, стягнувши з відповідача на відшкодування позивачці моральну шкоду у сумі 20 000 грн.
Всупереч ст. 10 ч. 4 ЦПК України суд не сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, не уточнив правові підстави позову (ст. 130 ч. 1 п. 6 ЦПК України), не попередив позивачку про наслідки вчинення або не вчинення таких процесуальних дій.
Суд не роз’яснив позивачці, що постановити рішення з правових підстав, які виключають одне одного, неможливо.
Суду апеляційної інстанції не надано право вибирати правові підстави позову із декількох підстав, оскільки це буде порушенням права диспозитивності цивільного судочинства - ст. 11 ЦПК України, тобто права позивачки розпорядитися своїми правами щодо правових підстав позову на власний розсуд та порушенням її права на справедливий суд згідно ст. 6 ч 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України), колегія суддів вважає, що рішення суду, які постановлено з грубим порушенням норм матеріального закону підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід уточнити вимоги і правові підстави цих вимог, з урахуванням цього з’ясувати юридичну сутність правовідносин сторін, встановивши норми матеріального закону, які їх регулюють, та в залежності від здобутих фактичних даних постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п. 5, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Інжпроект» задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 травня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую:
суддя апеляційного суду А.Ф. Фадєєнко