АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-2442/2009
Головуючий у першій інстанції Швець В.М.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП:
____________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської міської ради на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльського міської ради про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
18.02.2008 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради та Управління житлово – комунального господарства Ізмаїльської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позивач зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної події, 21 жовтня 2007 року, відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_1, яким керував позивач, та вантажопасажирського автобусу «Івеко», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Зіткнення автомобілів відбулось через те, що власник доріг, до якого відноситься Ізмаїльська міська рада, всупереч ст.ст. 23, 53 Закону України «Про дорожний рух», не встановив дорожній знак «Дати дорогу», у зв’язку з чим обидва учасника дорожнього руху вважали, що рухались по головній дорозі.
Тому позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду у сумі 16056 грн. 66 коп. і моральну – 5000 грн. з підстав ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
Рішенням суду стягнуто з Ізмаїльської міської рад на користь ОСОБА_2 12934 грн. 54 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2500 грн. – моральної, 550 грн. – витрати на проведення експертизи, 246 грн. – витрати по оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Ізмаїльська міська рада просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав.
Вирішивши спір, суд першої інстанції виходив із того, що шкода, яка заподіяна позивачу внаслідок зіткнення його автомобіля з автобусом під керуванням відповідача, відбулась з вини власника доріг – Ізмаїльської міської ради, у зв’язку з тим, що не був встановлений дорожній знак «Дати дорогу».
При цьому суд виходив із вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
З таким висновком суду погодитися неможливо.
За правилами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України для покладання відповідальності на осіб, які заподіяли матеріальну і моральну шкоду необхідна сукупність чотирьох умов:
- наявність шкоди;
- протиправність дій осіб, які заподіяли шкоду;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою осіб, які заподіяли шкоду, та шкодою;
- вина у заподіяній шкоді.
Відсутність хоча б однієї умови виключає відповідальність за зазначеними нормами ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що шкода заподіяна позивачу внаслідок безпосереднього зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки на неврегульованому перехресті вулиць Ватутіна і 28 Жовтня у м. Ізмаїлі.
Причинного зв’язку між шкодою та діями власника доріг – Ізмаїльської міської ради, служби якої не встановили знак «Дати дорогу» немає через те, що шкода автомобілю позивача безпосередньо заподіяна внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки.
Відшкодуванню підлягає лише шкода, яка є об’єктивним наслідком (результатом) протиправної поведінки особи, яка заподіяла шкоду.
Тому правових підстав для відшкодування матеріальної і моральної шкоди немає.
Норми ст. 1166 ЦК України щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду і ст. 1167 ЦК України про підстави відповідальності за завдану моральну шкоду правовідносини сторін не регулюють.
Що стосується посилання суду на норми ст.ст. 14, 16, 24 Закону України «Про дорожній рух», введеного в дію з 28.01.1993 р. з наступними змінами, про право позивача на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху і не виконання власником доріг обов’язку здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху під час ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, то це - інші питання відповідальності власника доріг.
Оскільки суд першої інстанції юридичну сутність правовідносин сторін не встановив та помилково поклав на Ізмаїльську міську раду обов’язок по відшкодуванню деліктної шкоди, яка виникла внаслідок дій двох джерел підвищеної небезпеки, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги відповідача з постановленням нового рішення про відмову позивачу у позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради задовольнити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у позові до Ізмаїльської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльського міської ради про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Рішення колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую: суддя
апеляційного суду А.Ф. Фадєєнко