У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити пенсію,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 березня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 із зазначеним позовом звернулася 4 лютого 2010 року.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 березня 2010 року позов задоволено повністю.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області щодо невиконання приписів ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не своєчасного нарахування і виплати в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії ОСОБА_5 неправомірними.
Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_5 за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, та провести їх виплату з урахуванням фактично сплачених сум пенсій, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, з підстав, що справу розглянуто за відсутності представника відповідача належним чином не повідомленого про час і місце судового розгляду.
У доводах апеляційної скарги зокрема посилається на те, що суд розглянув справу у відсутності представника відповідача, чим порушив право участі у розгляді справи з реалізацією наданих процесуальним законом прав. Зазначає, що суд не повідомляв належним чином про дату судового розгляду, а представник, який зазначений у протоколі судового засідання, як такий, що був присутній, знаходився у відрядженні саме у цей день.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Судом не виконано всіх вимог цивільного судочинства і такі порушення норм процесуального права є підставою для обов’язкового скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Виходячи із протоколу судового засідання, представник відповідача брав участь у справі у день розгляду справи по суті та постановлення судового рішення, а саме 25 березня 2010 року (а.с.25).
Разом із тим до апеляційної скарги додані достатньо переконливі докази (наказ про відрядження, відрядне посвідчення №58, подорожній лист службового легкового автомобіля від 25 березня 2010 року), що саме цей представник відповідача у цей час знаходився у відрядженні за межами цього району, а тому колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що зазначений представник відповідача не був присутній при розгляді справи.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, а тому доводи апеляційної скарги щодо цього факту також вбачаються переконливими.
Також колегія суддів вбачає за необхідне вказати на невідповідність вказаного судом у судовому рішенні факту присутності позивачки у судовому засіданні з відомостями у протоколі судового засідання, де зазначено, що позивачка не з’явилась до суду, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Така заява позивачки у матеріалах справи відсутня.
Крім того, Цивільний процесуальний кодекс України не містить положень, за якими суд може розглядати справу без фіксування судового засідання технічними засобами, зокрема зважаючи на бажання сторін, чи однієї із сторін.
Як вбачається із протоколу судового засідання (а.с.25) суд розглядав справу без фіксування судового процесу технічними засобами зважаючи на прохання представникам відповідача, який до того ж, як встановлено апеляційним судом, не був присутній при розгляді справи.
Згідно п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
За таких обставин оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та підлягає скасуванню саме з цих підстав.
Справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.
При новому розгляді суду першої інстанції слід врахувати зазначене вище, усунути зазначені процесуальні порушення та вирішити справу у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року № 1681- VI, ст.ст. 15, 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 314 ч. 1 п. 2, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області задовольнити.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 березня 2010 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому його складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: