Справа-22ц-  4192                                                      Головуючий у 1 інстанції : Дьяченко О.І.

Категорія : 45                                                                                 Доповідач : Шевченко В.Ю.        

                                                                   У Х В А Л А

                                                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И        

17 червня 2010 року                           Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                              головуючого  судді: Шевченко В.Ю.                              

                                   суддів:  Біляєвої О.М., Лук»янової С.В.,                                                  

                                                              при секретарі Калина О.О.,                                        

                                                              за участю представників ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

                                                              ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діють ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Комсомольська міська рада Старобешівського району Донецької області, ДП «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам», про усунення порушень права власності на земельну ділянку, зобов”язання вчинити певні дії,

                                                               В С Т А Н О В И В :

                   Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 25 лютого 2010р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  про усунення порушень права власності на земельну ділянку, зобов”язання вчинити певні дії.

                   В апеляційній скарзі представники позивачки просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неповно досліджені усі обставини та докази, на які посилалася позивачка, зокрема, не була оглянута відеоз”йомка щодо роботи комісії при встановленні межі земельних ділянок сторін, на підставі чого було складено акт від 20.07.2007р. Судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи для встановлення межових знаків земельних ділянок, оскільки відповідачкою без згоди позивачки ці знаки  були знищені. Посилання суду на рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності є необґрунтованим, оскільки дана справа не стосується предмету нинішнього позову. Крім того, суд в рішенні необгрунтовано послався на лист від 09 серпня 2005р., не звернувши увагу на що жодна з сторін не представляла цей лист у якості доказу по справі.

                   В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги , просили її задовольнити.

                   Інші особи, які приймали участь у справі, в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                   Суд першої інстанції встановив, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0551 га, яка розташована на території Комсомольської міської ради  в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 13.12.2006 року. 31.05.2007 року ОСОБА_1  отримала Державний акт про право власності на вказану земельну ділянку, суміжним землевласником якої є відповідачка ОСОБА_4 Постановою Старобешівського районного суду від 09.11.2007 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Комсомольської міської Ради про зобов”язання створити комісію для вирішення земельного спору і встановлення чітких межових знаків між суміжними землевласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Вказана постанова виконана, межу встановлено, про свідчить акт від 20.12.2007 року. Рішенням Старобешівського районного суду від 18.03.2008р. було розглянуто позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Комсомольської міської ради про усунення порушень права власності на земельну ділянку, зобов»язання вчинити певні дії. У задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення вступило в законну силу. Враховуючи зазначені обставини та надані сторонами докази, суд  дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню  з наступних підстав.    

      Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами  правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.042004р. №7, згідно зі ст.158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

    Встановлено, що 31.05.2007 року ОСОБА_1 отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0551 га, яка розташована а території Комсомольської міської ради  в АДРЕСА_1 (а.с.9).

                   Відповідачці ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на землю від 29.06.2001 року належить земельна ділянка площею 0,0556 га, яка розташована в АДРЕСА_2 ( а.с.139).

                  На виконання постанови Старобешівського районного суду від 09.11.2007 року була створена комісія для вирішення земельного спору і встановлення чітких межових знаків між суміжними землевласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Згідно акту від 20.12.2007р. було встановлено межовий знак між земельними ділянками позивачки та відповідачки. ( а.с.89).

    Проте рішення  з цього приводу органом місцевого самоврядування не приймалося, про що сторони не заперечували і що було встановлено під час розгляду справи.  

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з”ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, судом обґрунтовано враховано те, що рішенням Старобешівського районного суду від 18.03.2008р. та додатковим рішенням від 01 липня 2008р. яке набрало чинності, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Комсомольської міської ради про усунення порушень права власності на земельну ділянку, у тому числі щодо встановлення чітких межових знаків спірних земельних ділянок ( а.с.40-42).

        Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки доказів, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що в рішенні суд, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, надав оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  їх достатності, взаємному зв»язку доказів у їх сукупності, а також навів мотиви, з яких він дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

        Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

                                                                     У Х В А Л И В :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діють ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відхилити.

     Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 25 лютого 2010р. залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

     Головуючий :                                                     Судді :