УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-6166/10                              Головуючий в 1-й інстанції –Антонюк О.А.,

Категорія -37                                                     Доповідач – Сіромашенко Н.В.

У Х В А Л А

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – Калиновського А.Б.,

суддів – Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі – Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2010 року про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи: державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_4 про визнання права власності,-  

ВСТАНОВИЛА:

    Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи: державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_4 про визнання права власності було закрито.

    В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування даної ухвали.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

    Закриваючи провадження в справі, суд 1-ї інстанції виходив з того, що судом вже розглянуто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав.

    Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду 1-ї інстанції з наступних підстав.

    Так, у відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    У відповідності до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

    Як вбачається з матеріалів справи третейським судом 2 серпня 2005 року було ухвалено рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна (т.2 а.с.64), відповідно до якого було визнано дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння від 28 липня 2005 року за адресою: АДРЕСА_1 в, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1; визнано за останнім право власності на вказане домоволодіння та витребувано його у відповідачів в даній справі. На підставі зазначеного рішення за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності в КП «ДМБТІ», що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.2 а.с.30).

    У подальшому, ОСОБА_1, як 3-я особа з самостійними вимогами, при розгляді позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, Дніпропетровської міської ради, 3-і особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності в порядку спадкування звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (т.2 а.с.13-17, 86-87), посилаючись на те, що його право власності на дане домоволодіння, визнане рішенням третейського суду, оспорюється відповідачами.

    У відповідності до п.5 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд у тому самому третейському суді виявився неможливим.

    Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість закриття провадження в цій справі за вищевказаним зустрічним позовом ОСОБА_1, оскільки підстави позовів при зверненні до суду, тобто обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, в даному разі не є тотожними, тому що при зверненні останнього до третейського суду для вирішення спору обґрунтуванням слугувало укладення між сторонами договору купівлі-продажу щодо спірного об'єкту нерухомості і необхідності визнання його дійсним та, як похідне, визнання права власності на дане нерухоме майно, в той час, як до суду загальної юрисдикції він звернувся за захистом належного йому права власності, яке оспорюється відповідачами.

    За таких обставин ухвала суду 1-ї інстанції не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.    

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 лютого 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

    Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді :