Справа - №22ц-4507/10                       Головуючий в 1й інстанції – Боженко Л.В.,

Категорія –57                                              Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого         Калиновського А.Б.,        

        суддів         Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі             Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в місті Павлоград Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-

ВСТАНОВИЛА:

    Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2010 року визнано бездіяльність УПФУ в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 28 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними; зобов'язано УПФУ в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 28 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період; в іншій частині позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування даної постанови.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, яка має статус дитини війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Павлоград Дніпропетровської області і отримує пенсію за віком, а тому згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У має право на підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком.

З 1 січня 2006 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України» на 2006 рік», п.17 ст.77 якого у 2006 році була зупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним). Дане рішення було опубліковано в «Офіційному віснику України» 27 липня 2007 року №52 і саме з цієї дати позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, позивачка звернулася з позовом до суду 28 січня 2010 року.

За вищевикладених обставин, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 27 січня 2009 року включно не підлягають задоволенню, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Відносно позовних вимог за період з 27 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, які були заявлені без пропуску строку звернення до суду, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про те, що вони є обґрунтованими, оскільки дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2008 року відновлена; відповідно до вимог ст.54 ЗУ «Про Державний бюджет України за 2009 рік» №835-ІV від 26 грудня 2008 року встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тому під час розрахунку за 2009 рік необхідно застосовувати підвищений розмір, який складає 498 грн.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.19 Конституції України, ст.6 ЗУ «Про соціалний захист дітей війни», ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.99,100 КАС України, прийшов до правильного висновку про часткове порушення відповідачем прав ОСОБА_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті йому щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Приведені в апеляційній скарзі доводи УПФУ в м. Павлоград Дніпропетровської області не можуть бути  прийняті до уваги, оскільки вони  зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що  розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому відсутні підстави для його скасування.            

Керуючись  ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в місті Павлоград Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: