Справа - №22ц-4083/10 Головуючий в 1й інстанції –Літвінова Л.Ф.,
Категорія –57 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Калиновського А.Б.,
суддів Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2010 року зобов'язано Управління Пенсійного Фонду в Межівському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену, як «дитині війни» щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 5 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 5 листопада 2009 року; в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування даної постанови.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, яка має статус дитини війни, знаходиться на обліку в УПФУ у Межівському районі Дніпропетровської області і отримує пенсію за віком, а тому згідно зі ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1У має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
З 1 січня 2006 року набрав чинності ЗУ "Про державний бюджет України" на 2006 рік", п.17 ст.77 якого у 2006 році була зупинена дія ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
З 1 січня 2008 року набрав чинності ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", пп.2 п.41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
За період 2009 року вищенаведені положення ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялися в дії, а тому мали законну силу.
ОСОБА_1 стало відомо про порушення її прав 5 листопада 2009 року, про що свідчить протокол №71 засідання комісії по розгляду звернень громадян в УПФУ у Межівському районі.
За вищевикладених обставин, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню за період з 5 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 5 листопада 2009 року, в той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 4 листопада 2008 року, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік", ст.ст. 99, 100 КАС України, прийшов до правильного висновку про часткове порушення відповідачем прав ОСОБА_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Приведені в апеляційній скарзі доводи УПФУ в Межівському районі Дніпропетровської області не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в Межівському районі Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: