Справа № 22ц- 2462/10 Головуючий першої інстанції: Рум’янцева Н.О.
Категорія: 57 Суддя – доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
3 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Козаченка В.І.
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі: судового засідання: Аніщенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою
управління Пенсійного фонду України
в Ленінському районі м. Миколаєва
на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2008 р. позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі – УПФ). Посилаючись на протиправну бездіяльність щодо неперерахування їй як особі, яка має правовий статус «дитини війни», доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, просила поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду, зобов’язати УПФ здійснити перерахування такої допомоги відповідно до закону за 2006 – 2007 роки і стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2733 грн. 30 коп.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2009 р. позов задоволено частково.
Постановлено визнати неправомірними бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії позивачки як дитині війни та зобов’язано УПФ здійснити перерахунок підвищення до пенсії і провести відповідні виплати з 2 квітня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. та з 9 липня по 31 грудня 2007 р.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус «діти війни».
Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2006 р.
Законом України від 19 січня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 р. не приймалося рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р.
Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, чинного на час ухвалення рішення, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд вірно задовольнив позовні вимоги за 2007 р. частково.
В той же час судом помилково покладено на відповідача обов’язок щодо перерахунку та виплати пенсії за 2006 рік, оскільки спірні пільги у цей період фактично, як зазначено вище, не запроваджувались.
Крім того, дійшовши обґрунтованого висновку про протиправні дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за 2007 рік та зобов’язавши здійснити такий перерахунок і провести відповідні виплати, суд не зазначив в мотивувальній та резолютивній частинах рішення про нарахування і виплатити пенсії з підвищенням на 30% встановленої мінімальної пенсії за віком.
За такого постанову суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦАК України в частині покладення обов’язку щодо здійснення перерахунку і виплати пенсії за 2006 р. та визначення порядку перерахунку пенсії за 2007 р. слід скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, відмовивши у задоволенні позовних вимог за 2006 р. та зазначивши розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись спірне підвищення до пенсії, відповідно до встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено та враховуючи положення ч. 8 ст.8 ЦПК України.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки відсутність фінансування цих видатків не може бути підставою для відмови у поновленні порушених прав громадян.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2009 року в частині покладення обов’язку на управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 02 квітня до 31 грудня 2006 року та з 09 липня по 31 грудня 2007 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва перерахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо покладення обов’язку на управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 рік відмовити.
Постанову суду в іншій частині залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: