УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22цс- 3169/2010 Голов.1-ї інст.Сторожук С.М.
Категорія 46 Доповідач – Костюченко Н.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
2 червня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Костюченко Н.Є.
суддів – Григорченка Е.І., Баранніка О.П .,
при секретарі - Худолій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі позивач просить частково скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2010р., яким йому частково відмовлено у позові, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У позові /у кінцевому варіанті/ позивач просив розділити сумісне з відповідачкою майно, виділивши йому 1/2ч. квартири, стягнути з відповідачки 1/2ч. кредитних внесків за автомобіль в сумі 3215,26грн., вартість комп*ютера-1000грн. Виділити відповідачці- 1/2ч.квартири, холодильник, диван, автомобіль, взятий у кредит, набір кухонних меблів з вмонтованою технікою.
Рішенням суду вимоги в частині виділення позивачеві 1/2ч. квартири залишені без задоволення, стягнуто з відповідачки на його користь Ѕ ч. внесків по кредиту в сумі 3215,26грн., вартість комп*ютера-500грн., а відповідачці ОСОБА_3 виділене майно: автомобіль, холодильник, диван, набір кухонних меблів з вмонтованою технікою.
Апеляційний суд вважає, що рішення в частині відмови у позові про виділ сторонам по Ѕ частині спірної 2-кімнатної квартири є незаконним, таким, що повинне бути скасованим в цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення позову на підставі слідуючого.
Відмовляючи у цих вимогах, суд помилково виходив з того, що відповідачка довела придбання спірної квартири у період шлюу у 2004році за свої особисті кошти, оскільки, як вбачається із матеріалів справи,- між продажем належної їй першої 2-кімнатної квартири, придбаної до реєстрації шлюбу з позивачем, та придбанням другої 2-кімнатної квартири /спірної/ пройшло багато часу і належних письмових доказів, що на останню квартиру затрачені одні і ті ж самі гроші відповідачка не надала. Та обставина, що і в першому і в другому договорах купівлі- продажу значиться одна і та ж сума – 5000грн. – сама по собі не може свідчити про те, що саме ця сума грошей від продажу однієї квартири затрачена на придбання другої квартири.
Крім того, судом не враховано, що метою продажу попередньої квартири та купівлі останньої було бажання подружжя із-за наявності вже двох дітей покращити житлові умови, тобто спірна квартира придбавалась для потреб усієї сім*ї, в тому числі і позивача, в період зареєстрованого шлюбу і сумісного проживання.
За таких обставин, виходячи із правил ст.60, 69, 70 СКУ щодо спільного сумісного майна подружжя та його поділу, є підстави вважати квартиру спільним сумісним майном подружжя, а тому за необхідне скасувати рішення в частині, що стосується відмови у поділі кварири, визнавши за кожним із сторін право на її Ѕ частину.
В іншій частині рішення відповідає вимогам закону, вірно встановленим судом обставинам справи та наданим доказам, а тому повинне бути залишеним без змін.
Доводи скарги щодо його незаконності в цій частині є необгрунтованими, усі суми стягнуті судом вірно.
Керуючись ст.ст. 307, 309п.3 ЦПК України, апеляційний суд -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу – частково задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2010р. - в частині відмови у визнанні права власності на Ѕ частину квартири – скасувати. Позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кожним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення залишити без змін..
Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку у 2-місячний строк.
С У Д Д І