Справа № 22ц-5856/2010р                                         Головуючий 1-ї інстанції – Алтухова О.С.  

Категорія - 73             Доповідач - Кондратьєва О.М.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  17 червня 2010 року                                                                                                   м. Донецьк

            Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів – Могутової Н.Г., Бабенка П.М.,

при секретарі – Семенченко С.С.,

за участю – представника Жовтневої міжрайонної ДПІ м. Маріуполя,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на рішення Ворошило вського районного суду м. Донецька від 19 березня 2010 року по цивільній справі за заявою  Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про розкриття Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк» м. Донецьк інформації, що містить банківську таємницю відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_1,  -  

  У     С Т А Н О В И В :  

Ворошиловським райсудом м. Донецька постановлено рішення від 19 березня 2010  року, яким заява Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі – Жовтневої МДПІ м. Маріуполя) про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, задоволена частково: розкрито Жовтневій МДПІ м. Маріуполя інформацію відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка містить банківську таємницю, а в задоволенні заяви в частині надання найменувань контрагентів та їх кодів ЄДРПОУ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

             В апеляційній скарзі Жовтнева МДПІ м. Маріуполя просила скасувати зазначене рішення в частині відмови в задоволенні заяви та ухвалити нове рішення, яким вимоги Жовтневої МДПІ м. Маріуполя  задовольнити повністю. При цьому посилалась на те, що Жовтнева МДПІ м. Маріуполя звернулась саме до суду із заявою про розкриття банківської таємниці, а не до банку з письмовою вимогою щодо конкретної фізичної особи-підприємця. Судом не враховано, що п.3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або вимозі, рішенні (постанові) суду. З зазначеного випливає, що інформація про клієнтів іншого банку може бути надана в разі вказівки про це у рішенні суду. Жовтнева МДПІ, звертаючись до суду, зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, та вказала, що встановлення відповідних осіб контрагентів ОСОБА_1 необхідне для виявлення, з боку якого суб»єкта господарювання (ОСОБА_1 чи його контрагента) були допущені порушення податкового законодавства (заниження податкового зобов»язання).

               Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву МДПІ, виходив з того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ухиляється  від проведення планової перевірки, тому визнав за необхідне надати Жовтневій МДПІ інформацію про обсяг та обіг коштів на його рахунках, відкритих у ЗАТ «Донгорбанк». Що ж стосується інформації про контрагентів ОСОБА_1, то в заяві Жовтневої МДПІ не визначені конкретні контрагенти, які є клієнтами ЗАТ «Донгорбанк», тому в задоволенні заяви в частині надання найменувань контрагентів та їх кодів ЄДРПОУ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд відмовив.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню в частині відмови в задоволенні заяви Жовтневої МДПІ з наступних підстав.

 Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

 Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви в частині надання найменувань контрагентів та їх кодів ЄДРПОУ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд 1-ї інстанції виходив із того, що в заяві Жовтневої МДПІ не визначені конкретні контрагенти, які є клієнтами ЗАТ «Донгорбанк».  

Однак погодитись з такими висновками Апеляційний суд не може, виходячи з наступного.

Статтею 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до ч. 1 якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону); органам Державної податкової служби України па їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу (п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону).  

За змістом зазначених норм закону рішення суду про розкриття банківської таємниці та письмова вимога органу Державної податкової служби України є окремими і самостійними підставами для розкриття банком банківської таємниці.  

Суд першої інстанції на відповідні положення закону уваги не звернув, не врахував, що Жовтнева МДПІ м. Маріуполя звернулася саме до суду із заявою про розкриття банківської таємниці, а не до банку з письмовою вимогою щодо конкретної юридичної особи, і безпідставно відмовив у задоволенні частини вимог заяви з посиланням на ст. 62 Закону.  

Також ч. 5 ст. 60 Закону визначено, що Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.  

Відповідно до ч. 4 ст. 62 Закону банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.  

Разом з тим, пунктом 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 р. N 267 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2006 р. за N 935/12809, передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або вимозі, рішенні (постанові) суду.  

Ураховуючи наведене, інформація про клієнтів іншого банку може бути надана в разі вказівки про це у рішенні суду.  

Звертаючись до суду із заявою, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя відповідно до пунктів 3, 4, 5 ст. 288 ЦПК зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, обґрунтувала необхідність та обставини, за яких вимагає розкрити інформацію, а також зазначила обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, та мету її використання.  

Зокрема, заявником було зазначено про необхідність отримання інформації щодо контрагентів ФОП ОСОБА_1 з метою виявлення з боку якого суб»єкта господарювання (ОСОБА_1 або його контрагента)  були допущені порушення податкового законодавства (заниження податкового зобов»язання) .  

Таким чином, саме для встановлення осіб, відповідальних за порушення податкового законодавства і звернулася Жовтнева МДПІ м. Маріуполя до суду із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.  

За таких обставин рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог заяви підлягають скасуванню, а заявлені Жовтневою МДПІ м. Маріуполя вимоги - задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.  309, 313-316 ЦПК України, Апеляційний суд  

В И Р І Ш И В :  

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити.

Рішення Ворошило вського районного суду м. Донецька від 19 березня   2010   року в частині відмови в задоволенні заяви  Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя скасувати  .

Заявлені вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити в повному обсязі, розкривши інформацію, що містить банківську таємницю, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме:  

-про обсяг та обіг коштів на рахунку НОМЕР_1, відкритому у ЗАТ «Донгорбанк» за період з 19.09.2008 року до 30.06.2009 року із зазначенням найменування контрагентів та кодів ЄДРПОУ;

- про обсяг та обіг коштів на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3 відкритих у ЗАТ «Донгорбанк» за період з 29.09.2007 року до 30.06.2009 року із зазначенням найменування контрагентів та кодів ЄДРПОУ;

- про обсяг та обіг коштів на рахунку НОМЕР_4, відкритому у філії  ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі за період з 01.03.2006 року до 02.10.2007 року із зазначенням найменування контрагентів та кодів ЄДРПОУ;

- про обсяг та обіг коштів на рахунку НОМЕР_5, відкритому у філії  ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі за період з 11.05.2007 року до 02.10.2007 року із зазначенням найменування контрагентів та кодів ЄДРПОУ.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                        Судді: