Справа № 2 -05-14/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року Миколаївський  районний суд Миколаївської області у складі:

       головуючого   судді                     Терентьєва Г.В.,

       при секретарі                                Гончаровій А.І.,

за участю:

позивача                                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум відповідно до умов договору,  

в с т а н о в и в:

    У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум відповідно до умов договору, просила стягнути з ОСОБА_2 надлишок сплаченої орендної плати в сумі 1557,55 грн. з урахуванням інфляції на 20.10.2007р., пеню в розмірі 10,0% від грошової оцінки земельного паю, не отриману вигоду у сумі 16200 грн., юридичні послуги та судові витрати, мотивуючи тим, що згідно умов договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 року укладеного між нею та відповідачем строком на п’ять років термін дії котрого закінчується 31.08.2008 року орендна плата становить 1050 грн. на рік, відповідно до відомостей на отримання орендної плати відповідач за термін дії договору станом на жовтень 2007 року отримав в грошовому та натуральному виразі 5757,55 грн. разом з податком, переплата склала 1557,55 грн. Також пояснила, що відповідачка в 2007 році в односторонньому порядку достроково розірвала вищевказаний договір в наслідок чого вона зобов’язана сплатити їй пеню в розмірі 10,0% від грошової оцінки земельного паю та не отриману вигоду в сумі 16200 грн.

    У судовому засіданні позивач позов підтримала змінивши позовні вимоги, просила стягнути в відповідачки на її користь суми переплати з урахуванням інфляції 2230,41 грн., пеню в розмірі 7223,00 грн. та не отриману вигоду в сумі 75600,00 грн., а всього 85053,41 грн.

            Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

             Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного.

             Як пояснила у судовому засіданні позивач та знайшло підтвердження при огляді договору оренди від 01.09.2003 року, ксерокопія (а.с.6-7), 01.09.2003 р. сторони уклали договір оренди земельної ділянки. Позивач брав на себе зобов’язання щороку, тобто двічі на рік, перша виплата до 01.10 поточного року, друга до 30.12 поточного року сплачувати орендну плату в грошовому або натуральному виразі у розмірі 1050 грн. та податок на землю в рахунок орендної плати. Відповідно до умов договору відповідач був повинен отримати за період з 01.09.2003 року по день дострокового розірвання договору станом  на 20.10. 2007 року орендну плату у розмірі 4200 грн. (1050 грн. х 4 роки), але позивачем відповідачу відповідно до платіжних відомостей було сплачено 5336 грн. 47 коп. тобто позивачем було здійснено переплату на 1136,47 грн. Дана переплата виникла в зв’язку з розрахунками позивача з відповідачем як в грошовому так і в натуральному виразі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

-2-

Як встановлено в судовому засіданні між сторонами вказаний договір не був розірваний, орендна плата була отримана відповідачем у позивача однак сплачена позивачем переплата не була повернута останньому.

    За наведених обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1136,47 грн., як безпідставне набуте майно.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні  договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Як встановлено в судовому засіданні сторонами дотримана письмова форма договору, що являється суттєвим виконанім вимог котрими не передбачено зміни договірних платежів з урахуванням індексів інфляції, а тому вимога позивача про стягнення сум з урахуванням індексу інфляції не може бути задоволена.

Згідно п.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачем ( ОСОБА_2 ), як орендодавцем 20 жовтня 2007 року була надана заява на ім’я позивача (ОСОБА_1), як орендаря про розірванні договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою на яку остання не надала згоду.

Як пояснив в судовому засіданні позивач та знайшло підтвердження при огляді відповіді відділу земельних ресурсів у Миколаївському районі Миколаївської області, ОСОБА_2 з листопада 2007 року самостійно обробляє свою земельну ділянку тобто своїми діями достроково припинила дію договору в односторонньому порядку на 10 місяців.

Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі» у разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціативою орендодавця земельної ділянки (крім дострокового припинення договору оренди у зв’язку з невиконанням орендарем своїх обов’язків), право оренди якої набуто за результатами аукціону, орендодавець відшкодовує орендарю витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та законом, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.

Враховуючи вище наведене суд вважає що вимога позивача про застосування до відповідача п.п.4.3 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 року про стягнення пені в розмірі 1% грошової оцінки земельного паю за кожен місяць від дати розірвання до дати закінчення договору підлягає задоволенню, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7223,43 грн. (10%  (пеня за 10 місяців) від 72234,32 грн. (грошова оцінка земельного паю)).

    Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Пунктом 4 ст. 22 ЦК України встановлено право особи, якій завдано шкоди, вимагати виходячи з обставин справи відшкодування шкоди і в інший спосіб.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач в односторонньому порядку розірвав договір оренди земельної ділянки, обробив та засіяв її, чим своїми протиправними діями завадив позивачу у повному обсязі використовувати  орендовану земельну ділянку, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача за договором оренди землі на користь позивача грошової вартості 8400 кг. соняшнику за 2008 рік.

Відповідно до довідки Миколаївської райдержадміністрації середній урожаї соняшника в 2008 році склав 10,3 ц/га.

При визначені вартості соняшнику суд враховує довідку КП «Центральний ринок» від 20.05.2010р., згідно якої вартість соняшнику у травні 2010 року склала 9 грн. за 1 кг., а

-3-

тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на суму 75600,00 грн. (8400кг. х 9грн.).  

             Керуючись ст. ст.  10,  60, 88, 209, 212, 213 – 215  ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум відповідно до умов договору, задовольнити частково.

              Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 надлишок сплаченої орендної плати в сумі 1136,47 грн., пеню за дострокове одностороннє розірвання договору  в сумі 7223,43 грн., не отриману вигоду в сумі 75600,00 грн., судовий збір у розмірі 851 грн. 00 коп. та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 84840 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок) грн. 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

На рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження протягом 10 днів, після чого – апеляційна скарга – протягом 20 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області. В разі неподання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили через 10 днів.

Суддя                                     Г.В.Терентьєв