Справа № 2- 598 - 2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

“12” квітня 2010 року                                 м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

при секретарі Кабаковій С.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2.,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з позовом, в якому вказала, що 04.08.2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір куплі-продажу будинку площею 49,8 кв.м. з господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,1640 га. за адресою АДРЕСА_1. На виконання вимог даного договору та розписки від 4.08.2008 року нею було передано ОСОБА_3 всі передбачені кошти, а відповідач отримавши кошти передав їй будинок та документи щодо нього. Відповідач ОСОБА_3 також зобов’язався в подальшому оформити угоду нотаріально. В підтвердження свого права власності на об’єкт надав їй оригінал рішення Третейського суду від 19 травня 2006 року №17-05/06-46. Однак, дану угоду нотаріально оформлено не було. На її неодноразові звернення, ОСОБА_3 відповідав, що все нормально, він документи оформить. Сьогодні позивачка користується будинком та земельною ділянкою вже майже півтора року, і як виявилось згодом рішення Третейського суду від 19 травня 2006 року №17-05/06-496 не зареєстровано в Жмеринському районному структурному підрозділі КП «ВООБТІ» Вінницького обласного об’єднання БТІ», а тому даний будинок та земельна ділянка належить ОСОБА_4 За таких обставин вона не може бути повноцінним власником даного будинку та земельної ділянки. Просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок «А», що згідно технічного паспорту від 24.03.2010 року зареєстровано за гр.. ОСОБА_4, загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 18,2 кв.м., погріб «Б», сарай»В», ворота №1 та на земельну ділянку площею 0,1640 гектарів, що згідно державного акту про право власності на землю від 21.12.1998 року належить ОСОБА_4

  В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги.

 Позивачка ОСОБА_1 в попередньому судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю та просила суд задовольнити її позов.

    В попередньому судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги визнали повністю та просили справу розглянути в попередньому судовому засіданні.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню так як відповідачі позов визнали повністю і  визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

 Відповідно до ст.. 220 ЦК України яка встановлює, що у разі досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно ст.. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Стаття 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Непорушність права власності гарантується Конституцією України та ст.. 321 ЦК України.

 Відповідно до ст..328,ст..319 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечить закону.

 Встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 04.08.2008 року укладено договір купівлі – продажу, за яким позивачка купила, а відповідач продав земельну ділянку площею 0,1640 га, цілий житловий будинок з господарським будівлями по АДРЕСА_1, проте відповідач нотаріально не посвідчив даний договір.

      Згідно ч.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб ( не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

 Суд вважає, що в даному випадку в наявності є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог ст.174 ЦПК України.

 Керуючись статтями 5,8,10,  27, 60, 130,174, 209, 212,213,215,218 ЦПК України, ст. 319, 220, 321,334, 336,347,375,376,390, 655 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

  Визнати за ОСОБА_1.ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканки АДРЕСА_2, право власності на житловий будинок «А», загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 18,2 кв.м., погріб «Б», сарай «В», ворота №1 та на земельну ділянку площею 0,1640 гектарів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

 Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошенн рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанцій або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 С У Д Д Я :