Справа № 2- 512/10/0205

РІШЕННЯ

                                                   Іменем України

“31” березня 2010 року                                 м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді  Сенько Л.Ю.,

при секретарі  Колесник Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом   ОСОБА_2  до Жмеринської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

              Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що їй на підставі договору купівлі-продажу належить квартира АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Жмеринської міської ради Вінницької області від 19 березня 2009  року № 69 (далі – Рішення 1) їй дозволено реконструкцію даної квартири під косметологічний центр  із влаштуванням вхідної групи  та вітрини.    

              На виконання вимог даного  рішення та відповідно до чинного законодавства   України, нею  розроблено  містобудівне обґрунтування, технічна документація, на підставі чого нею укладено договір сервітуту земельної ділянки під косметологічним центром відповідно до рішення 23 сесії 5 скликання від 17 липня 2009 року. Одночасно зібрані всі вихідні дані для проектування,    зокрема: технічні умови місцевого органу державного пожежного нагляду;  технічні умови на водопостачання та електропостачання, висновок  щодо вибору земельної ділянки (дозвільна, 301 форма СЕС).  Розроблено проект на  реконструкцію та будівництво, який  погоджено начальником управління містобудування та архітектури. Отримані  висновки:  Жмеринської районної санітарно –епідеміологічної станції № 41 від 17.09.2009  року (303 форма СЕС) ; місцевого органу державного пожежного нагляду.

             Однак, не маючи дозволу ДАБК на реконструкцію та будівлю вхідної групи,  здійснила реконструкцію квартири та побудувала хол і кабінет фізіотерапії.  Вказане стало причиною неможливості  отримати свідоцтво про право власності на  приміщення НОМЕР_2 таНОМЕР_3   та реєстраційне посвідчення.

Згідно з висновками   управління містобудування та архітектури,  головного  державного інспектора з пожежного нагляду, нежитлове приміщення в АДРЕСА_1,  відповідає  нормативним вимогам щодо надійності, міцності та довговічності, відповідає будівельним, пожежним та санітарним нормам і може використовуватись згідно свого функціонального призначення. Просила визнати за нею право власності  на  нежитлове приміщення № 1 (літера «А») що розташоване за адресою АДРЕСА_1                           ( косметологічний центр)   загальною площею 65,2 кв.м., що складається із  холу  1 площею13,0 кв.м., кабінету лікаря   2 площею 9,2 кв.м., процедурного кабінету 3 площею 9,2 кв.м., масажного кабінету 4 площею 11,1 кв.м, побутового приміщення 5 площею 1,5 кв.м., санвузлу 6 площею 2 кв.м., коридору 7 площею 10,9 кв.м., кабінету фізіотерапії 8 площею 8,3 кв.м.

В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги   та  пояснила , що в изнання за нею права власності не порушує прав та інтересів інших осіб.  

В попереднє судове засідання представник відповідача Карман С.В. не з’явився, надав  до суду заяву, в якій позов визнав повністю та просив справу розглянути у його відсутність .

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню так як відповідач позов визнав повністю   і  визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та відповідно до ст..328,ст..319 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечить закону. Непорушність права власності гарантується Конституцією України та ст..321 ЦК України, а також в ідповідно до ст. 376  ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

       Згідно ч.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України  №2 від 12 червня 2009 року "Про  застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке  визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи  чи інтереси інших осіб ( не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Суд вважає, що в даному випадку в наявності є всі  законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.

        Керуючись статтями 5,8,10,  27, 60, 130,174, 209, 212,213,215,218 ЦПК України,  ст. 220, 319, 321,328, 336,347 ЦК України, ч.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України  №2 від 12 червня 2009 року "Про  застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"суд -

В И Р І Ш И В:

         Позов задоволити.

         Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,                                      ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканкою АДРЕСА_2,  право власності на нежитлове  приміщення № 1 (літера «А») що розташоване за адресою АДРЕСА_1, ( косметологічний центр)   загальною площею 65,2 кв.м., що складається із  холу  1 площею13,0 кв.м., кабінету лікаря   2 площею 9,2 кв.м., процедурного кабінету 3 площею 9,2 кв.м., масажного кабінету 4 площею 11,1 кв.м, побутового приміщення 5 площею 1,5 кв.м., санвузлу 6 площею 2 кв.м., коридору 7 площею 10,9 кв.м., кабінету фізіотерапії 8 площею 8,3 кв.м.

 Рішення суду  може  бути   оскаржене  в  апеляційному  порядку  до  апеляційного  суду   Вінницької   області  через  Жмеринський міськрайонний  суд  шляхом  подачі  в 10-ти денний  строк з  дня  його проголошенн  рішення  заяви про  апеляційне  оскарження і  подання  після  цього  протягом  20 днів  апеляційної  скарги з  подачею її  копії  до  апеляційної   інстанцій або  в  порядку   ч.4 ст.295 ЦПК України.

            С У Д Д Я :