Справа № 2 –589/2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
7 червня 2010 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
при секретарі Жовтій С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, так як 20.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого він є та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/035-19/50141, згідно п.1.1 якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. строком на 36 місяці з 20.04.2007 року по 19.04.2010 року, а відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами з кінцевим строком погашення кредиту 19.04.2010 року.
В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором позивачем 20.04.2007 року було укладено договір поруки №014/035-19/50141 з ОСОБА_3, відповідно до якого вона є поручителем та зобов'язується нести перед банком солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору.
Однак, у встановлені договором строки відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» не виконує, внаслідок чого станом на 19.04.2010 року він не повернув позивачу 6339,85 грн. А також відповідно до умов п.п. 10.1. Кредитного договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобов’язань, сума якої на дату подачі позову до суду становить 2490,81 грн. Отже загальна сума заборгованості становить 8830,66 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплачує. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача по довіреності Котляр Т.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, хоча про день розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_2, оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення по таких підставах.
Так, в судовому засіданні встановлено, 20.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/035-19/50141, згідно п.1.1 якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. строком на 36 місяці з 20.04.2007 року по 19.04.2010 року, а відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами з кінцевим строком погашення кредиту 19.04.2010 року.
В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором позивачем 20.04.2007 року було укладено договір поруки №014/035-19/50141 з ОСОБА_3, відповідно до якого вона є поручителем та зобов'язується нести перед банком солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору.
Однак, у встановлені договором строки відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» не виконує, внаслідок чого станом на 19.04.2010 року він не повернув позивачу 6339,85 грн., з яких 4981,61 грн. – сума неповернутого кредиту, 1358,24 грн.- проценти за його користування. А також відповідно до умов п.п. 10.1. Кредитного договору відповідач за порушення строків виконання грошових зобов’язань повинен сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобов’язань, сума якої на дату подачі позову до суду становить 2490,81 грн. Отже загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем становить 8830,66 грн.
На підставі п.2.1. Договору поруки поручитель ОСОБА_3 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_2, в тому числі несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки. Відповідно п.2.3. Договору поруки поручитель, після виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору, у відповідності до ст.556 ЦК України, набуває всіх прав кредитора по виконаному ним зобов’язанню.
З метою погашення заборгованості, позивачем було направлено відповідачці ОСОБА_3 вимогу про необхідність виконання своїх зобов’язань перед Банком, однак дана вимога була проігноровані останньою.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов’язання по кредитному договору виконав належним чином, тоді як відповідач ОСОБА_2 не виконує свої зобов’язання передбачені кредитним договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Отже вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню. Витрати, пов'язані з оплатою державного мита в сумі 88,31 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. також підлягають до задоволення, так як підтверджені документально.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 226, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60,130, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/035-19/50141 від 20 квітня 2007 року, договором поруки від 20 квітня 2007 року №014/035-19/50141 в сумі 8830,66 грн., з яких: 4981,61 грн.-сума кредиту, 1358,24 грн.- проценти за користування кредитом, 2490,81 грн.- пеня.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 88,31 грн. по сплаті державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ: