Справа № 2-592/2010 р.

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

           11 червня  2010 року                      Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого    Павленко І.В.

            при секретарі                   Жовтій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення ? витрат на оплату комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позові вказує,  що є власником будинку АДРЕСА_1

З відповідачкою припинили шлюбні відносини з 15 листопада 2009 року і після розірвання шлюбу вона залишилась проживати у його будинку.

Позивач пропонував відповідачці укласти договір оренди (найму) житла та визначити приміщення (кімнати), якими вона буде користуватись, питання про оплату комунальних послуг та інших умов договору. Однак відповідачка відмовилась укласти даний договір.  Позивач оплатив вартість комунальних послуг з грудня 2009 року по березень 2010 року включно, у розмір 2249,65 грн., а оскільки відповідачка користується  усім будинком та комунальними послугами разом з позивачем, тому зобов’язана своєчасно вносити половину плати  за комунальні послуги.

Добровільної згоди про сплату комунальних послуг між ними не досягнуто, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав. Просив суд стягнути з відповідачки ? витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 1124,83 грн., 500 грн. витрат на правову допомогу, витрати пов’язані з оплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, мотивуючи тим, що на день розгнляду справи частково розрахувалась з позивачем, сплативши останньому 1025 грн. боргу за комунальні послуги.      

Заслухавши пояснення сторін по справі, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає  до часткового задоволення з таких підстав.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 що підтверджується договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 Калинівського районного нотаріального округу від 05.06.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №1903.

15 листопада 2009 року позивач з відповідачкою розірвали шлюб і після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишилась проживати у  будинку ОСОБА_1.

Позивач пропонував відповідачці укласти  договір оренди (найму житла ), визначивши приміщення (кімнати), якими вона буде користуватись, питання про оплату комунальних послуг та інших  умов договору, що підтверджується свідоцтвом про передачу заяви  від 18.02.2010 року. Однак, відповідачка відмовилась укласти даний договір.  Позивач оплатив вартість комунальних послуг з грудня 2009 року по березень 2010 року включно, у розмір 2249,65 грн., а оскільки відповідачка користується  усім будинком та комунальними послугами разом з позивачем, тому зобов’язана своєчасно вносити половину плати  за комунальні послуги.

Добровільної згоди про сплату комунальних послуг між сторонами не досягнуто.

Відповідно до  ст.ст.156,162 Житлового кодексу України у разі відсутності  угоди між  власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правили, що плата за комунальні послуги береться, крім  квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, наймач зобов’язаний своєчасно вносити половину плати за комунальні послуги.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення в сумі 100 грн. При цьому, суд враховує, що  на день розгляду справи  ОСОБА_2  частково розрахувалась з позивачем, а саме сплатила йому борг в сумі 1025 грн., що підтверджується заявою про відправлення переказу від 31.05.2010 року,  чого не заперечував в судовому засіданні  ОСОБА_1    

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 51 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита  та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки вказані витрати підтверджуються квитанціями, які знаходяться у матеріалах справи та  500 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.156,162 Житлового кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 грн. витрат на оплату  комунальних послуг.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. витрат по сплаті державного мита 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 500 грн. витрат на правову допомогу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього протягом 20 днів самої апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: