Справа № 2-421/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

     08  червня  2010 року   Бобринецький  районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді     Сарапа М. Б.

при секретарі              Могиленко Н. Г.

з участю представника відповідача   ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду цивільну справу за  позовом  ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі на неправомірні дії, що ущемляють права, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», інших виплат, пов’язаних з її недоплатою, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області  обґрунтовуючи їх тим, що є пенсіонером та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач не здійснює, у відповідності до вказаних норм, нарахування щомісячної соціальної допомоги, просить визнати його дії неправомірними, зобов’язати провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по дату винесення рішення суду з урахуванням індексу інфляції в Україні.

    Позивач в судове засідання не з’явився,  але в позові просить справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.     Представник відповідача ОСОБА_1 (що діє на підставі довіреності) заперечила проти заявлених вимог позивача надавши до суду письмові  заперечення на позов.

    Суд, вислухавши представника відповідача та  вивчивши  письмові докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

    Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195 –IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивач  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни», що підтверджується відміткою в пенсійному.

    Таким чином, на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до п.12.ст.71 та ст.111  Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  від 19.12.2006 року №489-V дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.

    Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 -2010 роки чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по  08.06. 2010 року.

     Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 08.06.2010 року  право позивача  на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було порушено відповідачем, який при пустився бездіяльності щодо нездійснення відповідного перерахунку пенсії позивачу, а тому  позовні вимоги в цій частині  підлягають задоволенню.              

            Крім того, враховуючи, що до компетенції відповідача відноситься нарахування та виплата пенсій, та ним не надано до суду розпоряджень про перерахунок та виплату позивачу пенсії за 2007-2010 роки,  й відомостей про фактично отримані суми пенсії та не оспорював виплачених позивачу за цей період суми, тому  суд  зобов’язує  відповідача самостійно усунути порушення прав позивача  шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу  пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  з 09.07.2007 року  по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 08.06.2010 рік з урахуванням різниці, яка була йому  виплачена у цей період.

    Щодо стягнення з відповідача компенсації невиплаченої у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з січня 2007 року по 2010 рік то дана вимога не ґрунтуються на законі, оскільки  стаття 3 Закону України  “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” передбачає компенсацію нарахованих, але не виплачених доходів. У випадку позивача спірне підвищення до пенсії відповідачем взагалі не нараховувалось, а тому відсутні підстави його компенсувати.

    При розгляді позовних вимог, що стосуються 2008 року, суд не бере до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на яку у своїх доводах  посилається відповідач,  оскільки цей документ є підзаконним  нормативним актом, який не може вносити змін до Закону.          

    Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.

    Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    За змістом ч.1 ст.58 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.            

    Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09.07.2007 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 10, 11, 57-60, 214,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

     Позов  ОСОБА_2  -  задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі Кіровоградської області  по не нарахуванню ОСОБА_2   підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по   08.06. 2010 року.

    Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області  здійснити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_2  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з  09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по  08.06.2010 року.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.    

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення, чи складення його в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги протягом 20 днів після цього або шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, чи складання його в повному обсязі апеляційної скарги.

           Суддя                                                                                                (підпис)

    Копія вірно

            Суддя                                                                                               М. Б. Сарап