Судове рішення #9670922

                                                                                                                                                           

 

                                                                                                        Справа N 2- 05-320/2010 р.

                                                                                                                       

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2010 року. Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді                                                                        Терентьєва Г.В.,

при секретарі                                                                                 Гончаровій А.І.,

за участю:                                                                                

представника позивача                                                                  ОСОБА_1,

третьої особи яка заявляє самостійні вимоги                             ОСОБА_2,

представника третьої  особи яка заявляє самостійні вимоги    ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору – ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним та про визнання права власності,

 

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2008 року заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області було задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5  про визнання договору позики дійсним та про визнання права власності. Визнано договір позики укладений 02 жовтня 2007 року у АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дійсним та визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 430, випуск 2000 року, шасі № НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4  сплачений останнім судовий збір розміром 1111 (одна тисяча сто одинадцять)  грн. та 30 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

23 червня 2009 року ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» надав до суду заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

30 липня 2009 року ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області дане заочне рішення від 02.04.2008 року було скасовано.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11.02.2010 року в якості третій особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору було залучено ОСОБА_2.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.04.2010 року в якості третій особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору було залучено ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та надано строк для пред’явлення своїх позовних вимог до однієї чи обох сторін до 14.05.2010 року.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

-2-

Так як під час розгляду справи за нововиявленими обставинами інших вимог учасниками процесу надано не було у встановленому законом порядку, підстави для зміни рішення відсутні.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору позики дійсним та про визнання права власності, просив визнати дійсним договір позики, укладений 02 жовтня 2007 року у АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_5, визнати за ним право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 430, випуск 2000 року, шасі № НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1, стягнути з відповідача на його користь судові витрати, мотивуючи тим, що відповідач порушив договір позики не повернув в зазначений строк грошові кошти.  

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який дії на підставі довіреності від 18.01.2008 р. позов підтримав посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, просив його задовольнити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник третій особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3, який дії на підставі довіреності від 03.02.2010 року, позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

          Заслухавши пояснення представника позивача, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, свідків, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного.

          Як пояснив представник позивача, що знайшло підтвердження при огляді розписки, (а.с. 7), 02 жовтня 2007 року позивач передав відповідачу 22 тисячі доларів США, а відповідач зобов’язався повернути вказані грошові кошти до 02.11.2007 р. в разі неповернення коштів автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 430, д.н. НОМЕР_1 переходить у власність позивача, тобто сторони уклали договір позики.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними  в укладенні  договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні договору позики грошових коштів, сторони, керуючись доброю волею, звичаями ділового обороту, принципами розумності та справедливості, вирішили встановити зобов'язання по договору у вигляді притримання, яке регламентовано ст. 594 ЦК України.

Однак, згідно п.1 ст. 596 ЦК України, до кредитора, який притримує річ у себе, не переходить право власності на цю річ.

Для врегулювання цієї невідповідності умовам договору, у якому було обумовлено, що відповідач зобов’язався повернути вказані грошові кошти до 02.11.2007 р. та у разі неповернення коштів автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 430, д.н. НОМЕР_1 переходить у власність позивача, відповідачем було змінено право позивача щодо предмету притримання.

Як слідує з дослідження доказів, наданих позивачем, та пояснень свідків правочину ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, позивачу замість права утримання відповідачем було надано представництво інтересів відповідача щодо MERCEDES-BENZ, модель ML 430, д.н. НОМЕР_1 шляхом видачі нотаріально посвідченої довіреності ВЕТ №224144 від 05.10.2007 року (а.с.8).

Згідно п.1 ст. 237 ЦК України «Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої

-3-

сторони, яку вона представляє» Представник зобов'язаний вчиняти правочини у межах наданих йому повноважень.

Наданими повноваженнями позивачу було передбачено: керувати згаданим транспортним засобом, переобладнувати його, підписувати договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування вищезгаданого транспортного засобу, визначаючи на власний розсуд ціну та інши умови, одержувати належні за результатами згаданих угод грошові суми, знімати транспортний засіб з обліку у ДАІ, а також вчиняти всі інши юридично значимі дії, повязані с виконанням довіренності.

Отже, тим самим, позивач надбав право  знімати MERCEDES-BENZ, модель ML 430, д.н. НОМЕР_1 з обліку у ДАІ, підписувати цивільно-правові договори щодо відчудження та користування транспортним засобом, визначаючи на власний розсуд ціну та інши умови, одержувати належні за результатами згаданих угод грошові суми.

Вказані обставини підтверджують волю сторін при складанні договору позики, а також наслідків за цім договором.

Відповідачем не було виконано договір позики та згідно ст. 1049 ЦК України на нього покладено обов'язок повернути позику.

Позику він може повернути шляхом, обумовленим договором позики, та згодою сторон, яка не суперечить діючому законодавству.

Так як відповідач, згідно дослідженого договору позики, згодний, у разі невиконання зобов'язань передати у власність позивача автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 430, д.н. НОМЕР_1, при цьому надав позивачу усіх необхідних повноважень, а позивач, виходячи з позовних вимог, згодний його прийняти, суд не знаходить при цьому порушень норм матеріального права та особистих прав.

          Керуючись ст. ст. 10, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору – ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним та про визнання права власності,  задовольнити повністю.

    Визнати договір позики укладений 02 жовтня 2007 року у АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дійсним.

    Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 430, випуск 2000 року, шасі № НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4  сплачений останнім судовий збір розміром 1111 (одна тисяча сто одинадцять)  грн. та 30 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

На рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження протягом 10 днів, після чого – апеляційна скарга – протягом 20 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області. В разі неподання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили через 10 днів.

     

Суддя                                 Г.В.Терентьєв

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація