Справа №2-1004

2010 рік

РІШЕННЯ

 іменем України

16 червня  2010 року     м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі:   головуючого судді:     Бондаренко О. І.

при секретарі:     Волощук І. О.

за участю: представника позивача:    Верещака В.М.

відповідача:                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого  акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Вінницької філії до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Вінницької філії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 23 червня 2008 p. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 63/08/700-S. Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 7000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язалася повернути кредит в строк до 22 червня 2011 року включно, сплачуючи позивачу кредит щомісячно в період з 21 по 28 число кожного місяця, рівними частинами в сумі 194,45 грн. 45 коп. і в указаний період проценти за користування кредитом в розмірі 30 відсотків річних (п.1.1, п.8.1, п.8.2, п.8.3 кредитного договору).

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за кредитним договором не виконала в повному обсязі, а саме: своєчасно не погасила чергові частини кредиту в період з 29 жовтня 2008р. по 26 січня 2010р. на загальну суму 4394,08 грн.; прострочила сплату відсотків за користування кредитом в період з 02 червня 2008 р. по 08 квітня 2010р. на загальну суму 2019,34 грн.

Зважаючи на зазначені порушення відповідачем умов кредитного договору, позивач на підставі п.6.2 кредитного договору  набув  право  вимоги до  відповідача,  а  у  відповідача згідно п.4.4 кредитного договору виникло зобов'язання достроково повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов кредитного договору, остання повинна сплатити позивачу загальну суму заборгованості, що станом на 16 квітня 2010 року відповідно до розрахунку становить 19353,81 грн., а також судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

В судовому засіданні представник позивача Верещак В.М. позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, просив їх задоволити.    

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пред’явлений до неї позов не визнала, пояснивши, що дійсно отримала кредит в сумі 7000 грн. Однак, в зв’язку з хворобливим станом здоров’я та сімейними обставинами не мала можливості вчасно його погашати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

    Як встановлено по справі, 23 червня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 63/08/700-S.

    Факт укладення договору між сторонами по справі підтверджується відповідною копією  кредитного договору № 63/08/700-S від 23.06.2008 року з графіком погашення кредиту і сплати процентів та розрахунком вартості супутніх послуг (а.с.10-13).

Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 7000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язалася повернути кредит в строк до 22 червня 2011 року включно, сплачуючи позивачу кредит щомісячно в період з 21 по 28 число кожного місяця, рівними частинами в сумі 194,45 грн. 45 коп. і в указаний період проценти за користування кредитом в розмірі 30 відсотків річних (п.1.1, п.8.1, п.8.2, п.8.3 кредитного договору).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.    

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду  та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, позивач свій обов'язок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав, надавши останній на підставі прибутково-видаткового касового ордеру №10_16 від 23.06.2008р. одноразово кредит у повному розмірі - 7000,00 грн., що підтверджується копією даного ордеру (а.с.15).

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за кредитним договором не виконала в повному обсязі, а саме: своєчасно не погасила чергові частини кредиту в період з 29 жовтня 2008р. по 26 січня 2010р. на загальну суму 4394,08 грн.; прострочила сплату відсотків за користування кредитом в період з 02 червня 2008 р. по 08 квітня 2010р. на загальну суму 2019,34 грн.

Зважаючи на зазначені порушення відповідачем умов кредитного договору, позивач на підставі п.6.2 кредитного договору  набув  право  вимоги до  відповідача,  а  у  відповідача згідно п.4.4 кредитного договору виникло зобов'язання достроково повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.9.1 кредитного договору, у випадку прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, а також комісій позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5 відсотка в день від суми невиконаних зобов'язань.

В зв'язку із заборгованістю позичальника по сплаті процентів, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити суму процентів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов кредитного договору, остання повинна сплатити позивачу загальну суму заборгованості, що станом на 16 квітня 2010 року відповідно до наданого розрахунку становить 19353,81 грн., з них: 7365,05 грн. – сума заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції – 665,96 грн. та 3% річних – 87,97 грн.; 3586,07 грн. – сума заборгованості по сплаті процентів з урахуванням індексу інфляції – 540,49 грн. та 3% річних – 69,80 грн.; 8402,69 грн. – сума пені за кредитним договором (а.с.6).

    Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від виконання зобов’язань за кредитним договором № 63/08/700-S від 23.06.2008 року судом не встановлено.

    Відповідач порушила умови вище зазначеного договору, за таких обставин право позивача невиконанням зобов’язання порушено і підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи , позивачем відповідно до меморіального ордеру № 11 від 19.04.2010 року сплачено судовий збір в розмірі 193 грн. 53 коп. та відповідно до меморіального ордеру №12 від 19.04.2010 року сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.    

    Зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 536, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов Відкритого  акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Вінницької філії задоволити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого  акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Вінницької філії (р/р 373929000000 у Вінницькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 302559, Код за ЄДРПОУ 24899821) заборгованість за кредитним договором  № 63/08/700-S від 23 червня 2008 року у сумі 19353 грн. 81 коп.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Вінницької філії судовий збір в розмірі 193 грн. 53 коп. та витрати  на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 грн., а всього 313 грн. 53 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: