Справа № 2-О-132/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

12 березня 2007р.                Харківський районний суд Харківської області

в складі:        головуючого судді   - Загоруйко З.Г.

при секретарі                                   - Шимовій С.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа: відділення у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського РВ УМВС України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявники просять суд ухвалити рішення, згідно якому встановити факт постійного проживання в сел. Васищеве з жовтня 1991 року для набуття громадянства України посилаючись на те, що їх сім"я приїхала з Вірменії на постійне місце проживання в сел. Васищеве, де 1 жовтня 1991 року придбали житловий будинок АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу зареєстрований не був, бо вони не мали громадянства України. їх мати та дружина ОСОБА_4 отримала громадянство України на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 8 червня 2005 року і отримала паспорт громадянина України. Вимоги, викладені в заяві, підтверджується тим, що діти були зареєстровані в лікарні, вчилися в школі в сел. Васищеве.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заперечував проти заяви пояснивши, що громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України, 24 серпня 1991 року, постійно проживали на території України. Заявниками не надані докази проживання на території України в зазначений період. Крім того, ОСОБА_1 необхідно звернутися до посольства Вірменії для вирішення питання про скасування громадянства Вірменії, стати на консульський облік, а потім набути громадянство України, оскільки його дружина являється громадянкою України, а дітям, в зв"язку з досягненням 20-річного віку необхідно набути громадянство, оскільки їх мати є громадянкою України. Порядок набуття громадянства України був роз"яснений заявникам неодноразово.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Паракар Ечміадзинського району республіки Вірменія, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с Паракар Ечміадзинського району республіки Вірменія, ОСОБА_2 народилася в 1980 році в с Паракар Ечміадзинського району республіки Вірменія, що підтверджується показаннями самих заявників та довідками ВГІ РФО Харківського РВ УМВС України в Харківській області (а.с. 13, 16).

В жовтні 1991 року сім"я ОСОБА_1переїхала з Вірменії на територію України для постійного проживання і поселилися в житловому будинку АДРЕСА_1, що підтверджується  довідкою Васищівської селищної Ради,  в якій  не зазначена конкретна дата приїзду до сел. Васищеве (а.с. 14).

В даний час заявники просять суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання на території України з 1 жовтня 1991 року. Встановлення даного факту необхідно заявникам для набуття громадянства України.

Згідно ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які перелічені в ч.І ст. 256 ЦПК України, де встановлення факту проживання на території України не зазначено. Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ОСОБА_1 має паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р.

У відповідності до ч.І ст. 3 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягай повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України (пункт 3 частини першої статті 3 у редакції Закону України від 16.06.2005 р. N 2663-ІУ); 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2,-з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

У відповідності до ст.. 6 Закону україни "Про громадянство України" однією з підстав для набуття громадянства України є прийняття до громадянства, умови якого визначені ст. 9 зазначеного закону.

Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні;

Указом Президента України від 27 березня 2001 р. N 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006, роз"яснена процедура прийняття до громадянства України, яка вимагає

що для  встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Отже, Закон вимагає, що колишні громадяни СРСР для набуття громадянства України, повинні постійно проживати, на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), на території України. Зазначених обставин, заявники не довели, чим не виконали вимоги ст. 10, ч.І ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59 60, 209, 212, 214-216, 234, 256 ЦПК України, Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року, Указом Президента України від 27 березня 2001 р. N 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006, суд

ВИРІШИВ:

В заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа: відділення у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського РВ УМВС України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.