Справа № 2-1744/07р.

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

про визнання угоди дійсною та визнання права власності на житловий будинок в зв"язку з визнанням позову в попередньому судовому засіданні

16 лютого 2007р.                 Харківський районний суд Харківської області

в складі:          головуючого судді     - Загоруйко З.Г.

при секретарі             - Шимовій С.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Безлюдівської селищної Ради про визнання угоди дійсною та визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі просять суд ухвалити рішення, згідно якому визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ними право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 посилаючись на те, що вони перебувають в зареєстрованому шлюбі. В 1976 році вони одержали переселенський будинок за вищевказаною адресою від радгоспу "Безлюдівський" з відстрочкою оплати до 1991 року. Мається виписка з наказу № 201 від 27 грудня 1991 року про продаж їм будинку за 4900 руб. Ними оплачена указана сума, про що свідчить квитанція, але відсутній акт передачі будинку, оскільки радгосп "Безлюдівський" ліквідовано, правонаступників не має. В КП "ХРБТІ" їх будинок не зареєстрований, хоча вони живуть в ньому з 1976 року.

Відповідач Безлюдівська селищна Рада позов визнала, про що надала до суду заяву, в якій просять розглядати справу в відсутність представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухав пояснення позивачів, дослідив надані докази, вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно довідки КП "ХРБТІ" від 24.01.07р. за № р.17 житловий будинок АДРЕСА_1 в БТІ не зареєстрований.

Згідно наказу № 201 від 27 грудня 1991 року по радгоспу "Безлюдівський" житловий будинок АДРЕСА_1 введений в експлуатацію в 1976 році та проданий ОСОБА_1 за суму 4900 руб.

11 січня 1992 року згідно квитанції прибуткового касового ордеру № 13 радгоспу "Безлюдівський" - ОСОБА_1 оплатив за вищевказаний житловий будинок 4900 руб., але нотаріально договір купівлі-продажу посвідчений не був і в даний час радгосп " Безлюдівський" припинив своє існування без правонаступників.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились відносно суттєвих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і здійснилось повне виконання договору, однак одна з сторін уклоняється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому разу послідуюче нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.

Оскільки між сторонами відбулося повне виконання угоди, договір був направлений на реальне   настання правових наслідків, обумовлених ними: радгосп

"Безлюдівський" отримав гроші від ОСОБА_1, після чого він повинен отримати право власності. Дана угода являється правомірною, так як її недійсність ніким не встановлена і вона ніким не оспорена.

ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 3 жовтня 1987 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і у відповідності до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судові витрати суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст. 220 ЦК України, ст.ст. 60, 70 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати угоду, укладену 27 грудня 1991 року між радгоспом "Безлюдівський" та ОСОБА_1 про продаж житлового будинку АДРЕСА_1 - дійсною.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.