Справа № 2-1152/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

(Заочне рішення)

10 червня 2010 року                      Хустський районний суд Закарпатської області

                  в особі: головуючого-судді  Савицький С.А.

                                              при секретарі :  Штенгель О.О.

                                  з участю позивача     ОСОБА_1

  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, с у д –

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 3 листопада 2009 року о 14 год. відповідачка ОСОБА_3 будучи в неприязних відносинах з позивачкою ОСОБА_1, на присадибній ділянці, яка належить останній, стала кидати в позивачку камінням, коли та проганяла курей, в результаті чого вдарила каменем позивачку і завдала їй легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я.

По даному факту ОСОБА_1 звернулася із заявою в Міжгірський РВ УМВС, по її заяві винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. На лікування і придбання ліків позивачка ОСОБА_1 витратила 500 грн. В результаті спричинених їй відповідачкою тілесних ушкоджень ОСОБА_1 перенесла моральні страждання, які виразилися у фізичному болю та нервовому стресі. Позивачка втратила нормальні життєві зв’язки, які вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачка являється пенсіонеркою і змушена була позичати гроші для придбання ліків у знайомих та близьких людей, що не могло не позначатися на її моральному стані.

Моральну шкоду, завдану неправомірними діями ОСОБА_2 позивачка оцінює в 5000 грн.

Крім моральної шкоди позивачці завдана матеріальна шкода. ОСОБА_2 знищила зруб колодязя, який належить позивачці і засипала його. На відновлення колодязя потрібно 4500 грн. Крім цього ОСОБА_2 зрубала 4 родючі дерева (сливи), які позивачка оцінює в 500 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на наведені в заяві обставини.    

Відповідачка ОСОБА_2. в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак причини її неявки суду не відомі.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 169 ЦПК України, виходячи з наявних у справі даних про права і взаємовідносини сторін, та беручи до уваги те, що позивачка не заперечує проти вирішення справи без участі відповідачки, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, у відсутності ОСОБА_2

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:    

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що 3 листопада 2009 року о 14 год. відповідачка ОСОБА_3 будучи в неприязних відносинах з позивачкою ОСОБА_1, на присадибній ділянці, яка належить останній, стала кидати в позивачку камінням, коли та проганяла курей, в результаті чого вдарила каменем позивачку і завдала їй легкі тілесні ушкодження без розладу здоров»я.

По даному факту ОСОБА_1 звернулася із заявою в Міжгірський РВ УМВС, по її заяві винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.11.2009 року. На лікування і придбання ліків позивачка ОСОБА_1 витратила 500 грн. В результаті спричинених їй відповідачкою тілесних ушкоджень ОСОБА_1 перенесла моральні страждання, які виразилися у фізичному болю та нервовому стресі. Позивачка втратила нормальні життєві зв’язки, які вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачка  ОСОБА_1 не надала суду доказів завдання відповідачкою їй матеріальної шкоди. Суд вважає недоведеним те, що саме відповідачка знищила зруб колодязя, який належить позивачці і засипала його, а також 4 родючі дерева (сливи). Розмір заподіяної шкоди не підтверджено письмовими доказами.

Крім того позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів про придбання нею медикаментів на суму 500 грн. Крім того в матеріалах справи відсутні відомості про те, які саме медикаменти були  призначені їй лікарем для лікування тілесних ушкоджень, отриманих від протиправних дій відповідачки.    

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка не довела в судовому засіданні факту заподіяння їй діями відповідачки матеріальної шкоди у зв’язку із лікуванням тілесних ушкоджень на суму 500 грн., а також пошкодженням її власності, тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.    

Позивачка являється пенсіонеркою і змушена була позичати гроші для придбання ліків у знайомих та близьких людей.

Згідно акту судово-медичної експертизи № 128 від 10.11.2009 року у позивачки ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження на верхній повіці зправа та на чолі справа багряно – жовтушного кольору синці неправильної форми. Дані тілесні ушкодження спричинено тупими предметами з обмеженою нерівною контактуючою поверхнею по ударному механізму та відносяться до тілесних ушкоджень легкої тяжкості без розладу здоров’я.

Моральну шкоду, завдану неправомірними діями ОСОБА_2 позивачка оцінює в 5000 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ч. 2 п. 1 цієї статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я.    

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_1, суд виходив з вимог ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з обставини справи, та беручи до уваги докази встановлені в судовому засіданні, суд також вважає обґрунтованими позовні вимоги позивачки ОСОБА_1  в частині відшкодування їй моральної шкоди, пов’язаної з спричиненням їй тілесних ушкоджень, внаслідок яких остання перенесла моральні переживання, психологічний стрес. З обставин даної справи вбачається, що така вина відповідачки у заподіянні моральної шкоди позивачці, внаслідок її неправомірних дій є очевидною та доведеною в судовому засіданні, а тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість та законність вимог позивачки про відшкодування йому моральної шкоди .

Разом з цим, визначаючи розмір заподіяної позивачці моральної шкоди, виходячи із глибини та ступеню перенесених нею моральних переживань, з врахуванням відсутності достатніх доказів у справі про майновий стан відповідачки, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення цих позовних вимог.  

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню судові витрати.  

 Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1167, 1168 ЦК України, суд –    

Р І Ш И В:

Позов    задоволити частково.    

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 гривень у відшкодування моральної шкоди.    

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди – відмовити.    

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 17 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатсько області.  

На рішення суду відповідачка – ОСОБА_2 може подати заяву про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

                        Головуючий :                     підпис                             Савицький С.А.  

                       З оригіналом вірно:

                        Суддя Хустського

                         районного суду:                                                      Савицький С.А.