Справа № 2-а-529\2010р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2010 року м. Вінниця
Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого - судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гаврилюк А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ УМВС України у Вінницькій області Побережного Богдана Івановича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
В С Т А Н О В И В:
17.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС УДАІ УМВС України у Вінницькій області Побережного Б.І. про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 19.02.2010 року інспектором ДПС УДАІ УМВС України у Вінницькій області Побережним Б.І. відносно позивача було складено протокол серії АВ №140532 про адміністративне правопорушення та постановою від 19.02.2010 року серії АВ №129990 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. через те, що він 19.02.2010 року о 14 год. 35 хв. у м. Вінниці по вул. Соборній, керував автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинку заборонено), чим порушив Правила дорожнього руху.
Позивач не згоден з прийнятим інспектором ДПС УДАІ Побережним Б.І. рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності та з постановою по справі про адміністративне правопорушення. На його прохання підтвердити свою правоту згідно з Правилами дорожнього руху, інспектор проігнорував та відмовив йому.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв’язку з цим вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною і підлягає скасуванню.
Також позивач просив поновити строк на оскарження вище вказаної постанови, мотивуючи, що ні копію протоколу про адміністративне правопорушення, ні постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ Побережний Б.І. йому не надав.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 19.02.2010 року серії АВ №129990, винесену інспектором ДПС УДАІ УМВС України у Вінницькій області Побережним Б.І. та скасувати її.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що вони із ОСОБА_1 товаришують і він попросив останнього 19.02.2010 року заїхати за ним до будинку, який знаходиться на вул. Соборній в м. Вінниці та після того як тільки він сів до ОСОБА_1 в автомобіль і почав рухатись, одразу був зупинений інспектором ДАІ та відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення і винесено відповідну постанову.
Відповідач у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, тому суд розглянув справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, 19.02.2010 року згідно постанови серії АВ № 129990, винесеної інспектором ДПС УДАІ УМВС України у Вінницькій області Побережним Б.І., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. через те, що він 19.02.2010 року о 14 год. 35 хв. у м. Вінниці по вул. Соборній, керував автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинку заборонено), чим порушив Правила дорожнього руху (а.с. 5).
Відповідно до ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 122 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні, обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказував, що Правил дорожнього руху не порушував та на його прохання підтвердити свою правоту згідно з Правилами дорожнього руху, інспектор проігнорував та відмовив йому.
Разом з тим, вказані твердження позивача суд вважає неправдивими і вони спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ №140532 від 19.02.2010 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП визнав в повному обсязі, вказавши власноручно: «порушив вимогу знака, тому що не помітив його» та інших доказів в доведення своєї невинуватості у вчиненому правопорушенні суду не надав.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В судовому засіданні позивачем не було надано жодного доказу щодо поважності причин пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №129990 від 19.02.2010 року, оскільки в оскаржуваній позивачем постанові стоїть його власноручний підпис про те, що він отримав копію постанови в той же день, тобто 19.02.2010 року.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставними і в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-12, 159-161 КАС України, ст. ст. 122, 251- 252, 287-289 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ УМВС України у Вінницькій області Побережного Богдана Івановича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Замостянський районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі, та подачі апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: