Судове рішення #9661593

    2-265/2010 р.

              З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

     іменем      України  

                20 травня 2010 року                                      Бершадський районний суд                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Вінницької області

         

                 В складі головуючого              судді           Гуцола В.І.

                 при     секретарі                                          Терлецькій   О.В.

                                                                                     

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за  позовом    публічного акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль»" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

                                                              в с т а н о в и в :

              Позивач ПАТ   «Райффайзен Банк Аваль»   звернувся до суду  з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором на предмет іпотеки з тих підстав, що як стверджує, 28.09.2007 року  згідно кредитного договору №  014/035-29/50840 відповідач  ОСОБА_2 (далі відповідач 1)   отримав кредит в розмірі 151 500.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.5% на рік.  12.02.2009 року між банком та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/035-29/50840 від 28.09.2007 року, згідно якої відповідачу 1 було продовжено дату погашення кредиту до 27.09.2027 року. Взяті зобов’язання відповідач 1 в повній мірі не виконав. Так, станом на 23.02.2010 року відповідач 1 не сплатив відсотки в сумі 15 109,19 грн. Відповідач 1 частково погашав кредит, що підтверджується довідкою від 23.02.2010 року № 3173. Відповідач 1 зобов’язаний, у відповідності до п.10.1 кредитного договору № 014/035-29/50840, за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Сума пені складає 12 297.38 грн.          28.09.2007 року між банком та ОСОБА_3 (далі відповідач 2), яка є майновим поручителем ОСОБА_2, було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, в забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору, відповідач 2 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1; земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки № 0520480600:00:009:0162, цільове призначення ділянки – для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.     16.02.2009 року між банком та відповідачем 2 було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки в зв’язку зі зміною строку погашення кредиту.  Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  заборгованість по кредиту в сумі 138 610.69 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 15 109.19 грн.,  пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 12 297.38 грн., а всього  166 017.26 грн., а також 1 660.17 грн. судового збору та 120.00 грн. витрат на ІТЗ, в тому числі і за рахунок заставленого майна згідно договору іпотеки.

                Представник позивача Клітинський О.П. в судовому засіданні підтримує позовні вимоги.

                Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечує представник відповідача.

                Заслухавши представника позивача Клітинського О.П. та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному об’ємі з наступних підстав.

                Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

                Матеріалами справи встановлено, що  28.09.2007 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 014/035-29/50840,         згідно з   яким відповідач 1 отримав кредит в сумі 151 500 грн. зі сплатою           відсотків за  користування кредитом в розмірі 13.5 на рік зі щомісячним погашенням кредиту згідно графіка та щомісячною сплатою відсотків за користування ним з кінцевим терміном повернення кредиту до 27.09.2027 року, що підтверджується     копією цього договору, графіком його погашення та сплати відсотків і ніхто  цього не заперечує.

                   Судом  встановлено, що відповідач 1 свої зобов’язання за кредитним договором порушив  і станом на 23.02.2010 року  не сплатив відсотки за користування кредитом  в сумі 15 109 грн. 19 коп.

                  Відповідачам були вручені вимоги про дострокове виконання взятих зобов’язань, що підтверджується копіями цих вимог  та повідомленнями про їх.

            Згідно п.6.5 кредитного договору банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов цього договору.

            Відповідно до п. 10.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та відсотків за користування ним позичальник зобов’язаний сплачувати банку пеню в розмірі 0.5% від суми платежу за кожен день прострочення. Розмір пені станом на 15.02.2010 року становить 12 297 грн.38 коп.

            28.09.2007 року між банком та відповідачем  2 було укладено договір іпотеки і вона передала в іпотеку житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку для їх обслуговування площею 0.10 га, розташовані в АДРЕСА_1.

             Згідно п.п.5.3, 5.5.1 договору іпотеки  банк має право вимагати дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, а якщо його вимога не задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки, у випадку не виконання письмової вимоги про усунення порушених зобов’язань у встановлений строк такі вимоги задовольняються за рахунок іпотеки.

            В ідповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

               Згідно із ст. 33, 39 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

              Згідно ст. 526, 527,  530  ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання.

                    Виходячи з вищенаведеного, суд  вважає, що позов є законним,   обгрунтованим  і таким, що підлягає задоволенню в повному об’ємі.

                        Згідно зі ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення,          суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені          витрати.

                     Тому з відповідачів  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь   позивача    підлягає стягненню солідарно 1880 гривень 17 копійок судових витрат, котрі підтверджені документально.

                   На підставі ст.ст. 1054, 1048, 1049, 1050, 1052 ЦК України, ст.ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 213-215, 218, 226 ЦПК України, суд –

                                                            в и р і ш и в :    

             

                  Позов   публічного акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль»" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовільнити повністю.

                Звернути стягнення за договором іпотеки від 28 вересня 2007 року зі змінами згідно договору від 16 лютого 2009 року на предмет іпотеки: - житловий будинок А житловою площею 63.0 кв. м, загальною площею 95.2 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: підвал А/під, навіс б, сарай В, вбиральня Т, гараж Г, огорожа 1-4, котрий знаходиться в АДРЕСА_1 та належить на праві приватної  власності ОСОБА_3;

-   земельну ділянку  площею 0.1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель,  розташовану в АДРЕСА_1, котра  належить ОСОБА_3.

               Вартість заставного майна становить двісті шістнадцять тисяч триста сорок дві (216 342) гривні.

               Від реалізації заставного майна задовольнити вимоги ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль»: 138 610 грн. 69 коп. заборгованість по кредиту, 15 109 грн. 19 коп. – заборгованість по відсотках за користування кредитом, 12 297 грн. 38 коп. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, всього на суму 166 017 гривень 26 копійок.

               Спосіб реалізації предмета іпотеки визначити шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

                Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3    1660 грн. 17 коп. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ на користь публічного акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль».

                  Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення,  рішення  може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження .

                  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

                  Повний текст рішення виготовлений 25 травня 2010 року.

                                                            СУДДЯ            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація