ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" серпня 2007 р. Справа № 12/6674
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Мартинюк В.М., довіреність від 09.08.2007р., Бідюк Є.В., довіреність №66 від 03.01.2007р.,
від відповідача: Лошатецький В.В., довіреність №07-Н від 06.08.2007р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж, смт. Теофіполь
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "01" лютого 2007 р. у справі № 12/6674 ( суддя Шпак В.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж, смт.Теофіполь
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Святець", с. Святець Теофіпольського району
про стягнення 25473,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01 лютого 2007 р. у справі №12/6674 у позові ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського РЕМ до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Святець" про стягнення 25473,47грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення як таке, що прийняте за неповного з'ясування всіх обставин справи, за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- невірним є висновок суду стосовно того, що відповідач не міг бути учасником договору №128 від 23.07.1997 р., оскільки до СВК "Святець" відповідно до ч.2 ст.108 ЦК України перейшло все майно, всі права та обов'язки АФ "Святець";
- помилковими є твердження відповідача щодо здійснення розрахунків за надання послуг компенсації перетікання реактивної енергії у відповідності до п.8.1. договору, тобто на підставі направленого відповідачу позивачем рахунку, оскільки розрахунок за перетікання реактивної енергії передбачено п.8.2. договору;
- судом першої інстанції не враховано, що, хоча матеріалами справи підтверджується посилання відповідача на те, що він не підписував додатку №4 до договору №128 від 09.06.2004 р., однак згідно п.18 додатку №4 від 17.08.2002 р. відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за реактивну електроенергію, що підтверджується шкалою нарахувань плати по рокам та підписом керівника господарства , завіреного печаткою підприємства. Додаток до діючого договору під час переукладання не поновлювався у зв'язку з вищезгаданою шкалою нарахувань плати по рокам, оскільки нею було передбачено процент оплати з дня укладення додатку на 4 роки.
В судовому засіданні представники особи, що подала апеляційну скаргу, підтримали доводи скарги в повному обсязі, посилаючись на доводи, в ній викладені. Просять скаргу задовольнити, скасувавши оскаржуваний судовий акт та прийнявши нове рішення.
Відповідач та його представники в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечили, оскаржуване рішення вважають законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Детально його заперечення проти доводів скаржника викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу за вих.№24/2 від 06.08.2007р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту місцевого господарського суду, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
23.07.1997 р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Теофіпольського РЕМ (електропостачальна організація) та Агрофірмою "Святець" (споживач) укладено договір №128 на користування електричною енергією (а.с.105-106, т.1), за яким, електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію в відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно сплачувати за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором (п.1 договору).
Як зазначено в п.9 договору, цей договір укладено на строк до 31 грудня 1997р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступить письмова заява однієї із сторін про припинення договору або його зміни.
Згідно рішення зборів засновників від 25.03.2000 р. агрофірму "Святець" було реорганізовано в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Святець".
У відповідності до п.1.1. статуту Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Святець", зареєстрованого Теофіпольською районною державною адміністрацією 31.03.2000р. (а.с.101-102, т.1), Сільськогосподарський виробничий кооператив "Святець" є правонаступником агрофірми "Святець" с.Святець Теофіпольського району Хмельницької області (усіх майнових та немайнових, в тому числі трудових прав та обов'язків).
Місцезнаходження кооперативу: Україна, Хмельницька область, Теофіпольський район, с. Святець (згідно п.1.5. статуту).
Відповідно до п.1.7. статуту, угоди, укладені від імені кооперативу до моменту його реєстрації, визнаються такими, що укладені з кооперативом тільки за умови подальшого схвалення їх кооперативом.
17.08.2002 р. позивач та СВК "Святець" погодили порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії в додатку №4 до договору №128 від 23.07.1997р. (а.с.9-10, т.1).
09.06.2004 р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського РЕМ (за договором - постачальник) та СВК "Святець" (споживач за договором) укладено договір №128 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (а.с.7-8, 11-12, т.1), за яким постачальник електричної енергії зобов'язався здійснювати передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач - оплачувати постачальнику спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є йог невід'ємними частинами (п.1.1. договору).
Пунктом 2.2. договору обумовлено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з порядком розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (додаток №4).
Разом з тим, відповідно до п.8.2. вказаного договору, плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за передачу (транспортування) електроенергії, яка постачається постачальником електроенергії за нерегульованим тарифом, пеня, 3 % річних, інфляційні, плата за надання споживачеві додаткових послуг зараховується на поточний рахунок постачальника.
Додатки до договору (№№1,2,3,5,7,11) до договору є невід'ємною частиною цього договору. Даний договір вважається чинним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2004 р. Цей договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступить письмова заява однієї із сторін про відмову від цього договору або про перегляд його умов (п.11.3. договору).
Як передбачено частиною 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Статтею 267 Цивільного кодексу України, що визначає наслідки спливу позовної давності, встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відзиву на позов (а.с.110, т.1), відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Згідно п.3.1. договору №128 від 23.07.1997 р. кінцевий розрахунок за електроенергію, потужність та інші платежі у відповідності з діючим законодавством проводиться при оплаті першого платіжного доручення у наступному розрахунковому місяці на підставі одержаного рахунку.
Згідно пояснень представників позивача та відповідача, останньому щомісячно вручались рахунки, у т.ч. щодо сплати за перетікання реактивної електроенергії.
З врахуванням викладеного, та зважаючи на те, що ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію за період з січня 2003 р. по жовтень 2003 р., місцевим господарським судом зроблено вірний висновок щодо необхідності відмови в позові в цій частині.
Зважаючи на дію укладеного між позивачем та СВК "Святець" додатку №4 до договору №128 від 23.07.1997р., позивачем правомірно нараховано заборгованість за реактивну енергію за період з листопада 2003 р. по травень 2004 р.
Проте, слід зазначити, що, з матеріалів справи, в тому числі й з розрахунку заборгованості самого позивача, доданого до позовної заяви (а.с.6, т.1) вбачається, що відповідачем було погашено вищезазначену заборгованість. Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові щодо даної вимоги.
У відповідності до п.6.33 Правил користування електричною енергією, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року №19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.
Згідно п.3.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт х год. та більше.
Проте, в даному випадку, в договорі №128 від 09.06.2004р. сторонами не обумовлено величину плати за перетікання реактивної електроенергії, а саме, не укладено додаток №4 до договору, що передбачений п.2.2.5 договору.
Окрім того, укладення між сторонами договору №128 від 09.06.2004 р. свідчить про припинення дії договору №128 від 23.07.1997 р. у повному обсязі, в тому числі й усіх додатків до нього.
Таким чином, додаток №4 втратив чинність для сторін з підписанням нового договору.
Зважаючи на зазначене, в стягненні заборгованості за реактивну електроенергію за період з червня 2004 р. по жовтень 2006 р. також правомірно відмовлено судом першої інстанції.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знаходяться свого підтвердження: спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.
З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 лютого 2007р. має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 лютого 2007 р. у справі №12/6674 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж, смт. Теофіполь - без задоволення.
2. Справу №12/6674 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (ВАТ ЕК"Хмельницькобленерго" та Теофіпольському РЕМ)
4 - відповідачу
5 - в наряд