Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2010 р. справа № 47/166-09
Колегія суддів у складі
головуючого судді Шепітько І.І., судді Івакіної В.О., судді Камишевої Л.М.
при секретарі –Криворученко О.І.
за участю представників:
позивача –не з’явився
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№903Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року у справі
за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Харків
до Приватної фірми «Орнатус», м.Харків
про стягнення 18049,51 грн.
та за зустрічним позовом Приватної фірми «Орнатус», м.Харків
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Харків
про зобов’язання вчирити певні дії
встановила:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПФ "Орнатус" основної заборгованості у розмірі 18049,51 грн. за Договором поставки № 531/10/07 від 01.10.2007 року (а.с.3).
28 грудня 2009 року позивач подав через канцелярію суду уточнену позовну заяву в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 18049,51 грн.
02 лютого 2010 року 2010 року ПФ "Орнатус" подала зустрічну позовну заяву, в якій просить зобов’язати ФОП ОСОБА_1 забрати товар, поставлений за Договором №531/10/07 та повернути грошові кошти, сплачені ПФ "Орнатус".
24 лютого 2010 року ПФ "Орнатус" подала через канцелярію суду уточнення позовних вимог та просить зобов’язати ФОП ОСОБА_1 забрати товар, поставлений згідно накладних № PRO –000035 від 12.02.2009 року, № PRO –000177 від 06.03.2009 року та № PRO –000239 від 19.03.2009 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Лаврова Л.С., суддя Пелипенко Н.М.) первісний позов задоволено, стягнуто з ПФ "Орнатус" на користь ФОП ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 18049,51 грн., 180,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що позивач не виконав вимоги ухвали господарського суду Харківської області та не надав суду замовлення на поставку спірного товару.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду, 12.05.2010 року подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з неможливістю прибуття у судове засідання його представника, який знаходиться у терміновому відрядженні.
Відповідно до ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано доказів поважності причин неможливості з’явлення у судове засідання, а в матеріалах справи є всі наявні документи, необхідні для розгляду апеляційної скарги у встановленому законом порядку.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, направлена на його адресу ухвала суду, повернута з відміткою поштового відділення про закінчення строку зберігання.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
До повноважень господарських судів не відноситься з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, у зв"язку з чим відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач 12.05.2010 року подав через канцелярію суду клопотання про витребування у позивача доказів, а саме: належні докази на підтвердження існування господарського зобов'язання у ПФ «Орнатус»по сплаті грошової заборгованості на суму 18049 грн. 51 коп. згідно Договору поставки № 531/10/07 від 01.10.2007 року, оригінали або належним чином завірені копії замовлень ПФ «Орнатус»на поставку спірного товару, належним чином завірені копії документів.які підтверджують якість спірного товару, а саме : сертифікати якості на цей товар, оригінали або належним чином завірені товарно-транспортні накладні на поставку товару від 12.12.2008 року, 12.02.2009 року, 07.03.2009 року, 21.03.2009 року.
Розглянувши клопотання відповідача, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 20 січня 2010 року господарський суд Харківської області витребував у позивача вказані документи.
Згідно з п.4 ч.З ст. 129 Конституції України одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових документів.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 року між ПФ «Орнатус»(покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено Договір поставки № 531/10/07 (а.с.8).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язується в порядку та у строки, встановлені договором, передати у власність покупця товар у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.
Згідно з п.1.3 Договору кількість та асортимент кожної партії поставляємого товару зазначається у накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід’ємною частиною цього договору. Накладні оформлюються на кожну партію постачає мого товару і мають силу специфікацій до цього договору.
Відповідно до п. 5.3. Договору покупець здійснює оплату на умовах, відстрочки платежу на ЗО (тридцять) календарних днів з дня передачі товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У п. 5.5 Договору зазначено, що сторони щомісяця проводять звірку розрахунків по здійсненим поставкам товару, для чого постачальник готує проект акту звірки розрахунків та направляє його покупцеві у строк не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, по якому здійснюється звірка розрахунків.
З видаткових накладних №РРЮ-001761 від 12.12.2008 року на суму 33745,20 грн., №РРЮ-000035 від 12.02.2009 року на суму 4452,53 грн., №РРО-000177 від 06.03.2009 року на суму 3738,42 грн., №РРО-000239 від 19.03.2009 року на суму 7050,85 грн. вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48 987,00 грн. ( а.с.15-18).
З Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року, підписаного та скріпленого печатками сторін договору, вбачається відповідач погодився, що станом на 31.08.2008 року його заборгованість перед позивачем складає 38642,18 грн. ( а.с. 14).
Накладні № а238.12.02.2009/507/В від 12.02.2009 року на суму 465,00 грн.,
№ а238.12.02.2009/508/В від 12.02.2009 року на суму 404,40 грн.,
№ а238.12.02.2009/509/В від 12.02.2009 року на суму 408,60 грн.,
№ а238.12.02.2009/509/В/б від 09.09.2009 року на суму 13321,27 грн.,
№ а238.12.02.2009/510/В/б від 09.09.2009 року на суму 1143,45 грн.,
№ а238.12.02.2009/509/В/б від 09.09.2009 року на суму 4194,80 грн. свідчать про те, що відповідач частково повернув позивачу поставлений товар на загальну суму 19 937,52 грн. (а.с.19-27).
Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку позивача від 03.03.2009 року відповідач оплатив поставлений товар на суму 11 000,00 грн., у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем за Договором поставки № 531/10/07 складає 18049,51 грн. ( а.с.36).
У зв’язку з неоплатою відповідачем в повному обсязі вартості поставленого товару, 28.09.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості, в якій просив у добровільному порядку погасити заборгованість шляхом перерахування коштів у розмірі 18049,51 грн. та попередив відповідача, що у разі ухилення від виконання зобов’язань спір буде вирішений у судовому порядку (а.с.29).
Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
У ст. 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ні у суді першої інстанції, ні при розгляді справи у суді апеляційної інстанції не надав доказів сплати суми заборгованості за Договором поставки № 531/10/07 від 01.10.2007 року у розмірі 18049,51 грн.
Враховуючи викладене та те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, судова колегія вважає, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення обґрунтовано задовольнив первісний позов щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 18049,51 грн.
Що стосується зустрічних позовних вимог щодо зобов’язання ФОП ОСОБА_1 забрати товар, поставлений згідно накладних № PRO –000035 від 12.02.2009 року, № PRO –000177 від 06.03.2009 року та № PRO –000239 від 19.03.2009 року колегією суддів встановлено наступне ( а.с.53,54).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за накладними № а238.12.02.2009/507/В від 12.02.2009 року, № а238.12.02.2009/508/В від 12.02.2009 р., № а238.12.02.2009/509/В від 12.02.2009 року, № а238.12.02.2009/509/В/б від 09.09.2009 року, № а238.12.02.2009/510/В/б від 09.09.2009 року, № а238.12.02.2009/509/В/б від 09.09.2009 року частково повернув позивачу поставлений товар на загальну суму 19 937,52 грн.(а.с.19-27).
Проте, решту товару, поставленого за накладними № PRO –000035 від 12.02.2009 року, № PRO –000177 від 06.03.2009 року та № PRO –000239 від 19.03.2009 року відповідач прийняв і у нього не було претензій щодо якості та кількості товару.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі заперечення, позбавлені фактичного та правового обґрунтування та не відповідають матеріалам справи.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових доказів відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року у справі № 47/166-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
суддя Івакіна В.О.
суддя Камишева Л.М.
Постанову підписано 17 травня 2010 року.