Справа № 22ц-20626/2009р.     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 20(IV)     Грищенко Н.М.

Доповідач - Неклеса В.І.

УХВАЛА

2009  р.  червня   17 колегія  суддів  судової  палати у цивільних  справах
апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:     головуючого судді:   Неклеси В.І.

суддів:     Братіщевої Л .А.,  Савіної Г.О.

при секретарі:     Іванюк О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому Розі апеляційну скаргу заінтересованої особи відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" на ухвалу судді Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 17 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третя особа ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним,  визнання права власності на квартиру.

Особи які беруть участь у справі:

Представник заінтересованої особи - ОСОБА_5; Представник позивача - ОСОБА_6; Відповідач - ОСОБА_3.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 і просив визнати частково недійним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в. ОСОБА_7 від 17.04.2007 року та визнати за ним право власності на цю квартиру.

Представник позивача звернувся з заявою до суду про забезпечення позову і просив накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1,  яка належить відповідачу на праві власності.

Ухвалою судді від 17 червня 2008 року заява про забезпечення позову була задоволена.

В апеляційній скарзі заінтересована особа ВАТ „Банк „Фінанси та кредит" просить скасувати ухвалу судді Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 17 червня 2008 року,  і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову посилаючись на те,  що згідно кредитного договору №2Ю-пк-2007 від 17.04.2007року ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в сумі 20528 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_2. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем передано в іпотеку банку належну йому квартиру по АДРЕСА_1

Суд не взяв до уваги ці обставини і необгрунтовано наложив арешт на квартиру,  порушивши права банка на предмет іпотеки.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах заяви та доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1  ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти,  що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

З матеріалів справи вбачається,  що відповідачка уклала 17.04.2007 року з ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" кредитний договір №210 - пк- 2007 і отримала цільовий кредит в сумі 20528 доларів СІЛА для придбання квартири за адресою АДРЕСА_1.

Згідно договору купівлі - продажу від 17.04.2007 року відповідачка ОСОБА_3 купила у ОСОБА_4 квартиру за гроші отримані за зазначеним вище кредитним договором.

В цей же день відповідачка уклала з ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" договір іпотеки №210 -пз - 2007 про передачу в іпотеку банку придбаної квартири за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 8.4 цього договору іпотеки,  іпотекодержатель має право вимагати від будь-яких осіб припинення зазіхань на предмет іпотеки,  звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі,  коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов'язань,  у тому числі достроково,  забезпечених заставою за цим договором,  вони не будуть виконані.

Відповідно до ч. 4  ст.  З ЗУ „Про іпотеку",  іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки,  як зазначено в ч. 6  ст.  з ЗУ „Про іпотеку",  іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,  права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суддя не звернув уваги на зазначені обставини та положення закону і помилково наложив арешт на спірну квартиру,  яка знаходилась в іпотеці,  тим самим порушив права банка на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири д в будинку 28 по вул.  Орджонікідзе в м.  Кривому Розі.

Таким чином,  колегія суддів вважає що,  апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню,  а ухвала суду скасуванню з ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись  ст.  ст.  313 - 315 ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заінтересованої особи відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" задовольнити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 17 червня 2008 року скасувати,  і відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Ухвала  оскарженню  не  підлягає  як  така,    що  не   перешкоджає подальшому провадженню у справі.