Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц - 1982/09     Головуючий у 1-й інстанції - Савранський Т.А.

Категорія - 52     Доповідач - Болтунова Л.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого    -   Болтунової Л.М.

суддів     -   Козлова С. П.,  Максюта Ж.І.

при секретарі - Білоус A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м.  Дніпродзержинська від 11 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком» та Центру електрозв'язку № 3 м.  Дніпродзержинська про поновлення на роботі,  оплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу,  відшкодування моральної шкоди,  -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про поновлення на роботі,  оплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу,  відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м.  Дніпродзержинська від 11 лютого 2009 року позивачу відмовлено в позові.

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу,  в якої посилаючись на незаконність рішення суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга,  згідно вимог  ст.  308 ЦПК України,  підлягає відхиленню,  а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Розглядаючи спір,  колегія суддів вважає,  що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  який їх регулює.

Судом встановлено,  підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується,  що ОСОБА_1 з 02 жовтня 1995 року знаходився в трудових відносинах з відповідачем.

У зв'язку з невиконанням обов'язків механіка без поважних причин на позивача згідно наказів № 538 від 30 листопада 2006 року та № 144 від 13 березня 2007 року були накладені дисциплінарні стягнення.

До суду з позовами про визнання вказаних наказів незаконними ОСОБА_1 не звертався.

06 серпня 2007 року позивачем в порушення п. 4.11 посадової інструкції не були застосовані заходи з відкачки бензину з резервуару,  що поставило під загрозу зриву заправку машин та випуск автотранспортної техніки на лінію.

07 серпня 2007 року в АТЦ стався витік води з пожарного гідранту,  що призвело до аварійної ситуації. ОСОБА_1 як відповідальна особа за пожарну безпеку в АТЦ не вжив заходів щодо забезпечення не пошкодження обладнання та не вжив заходів для ліквідації аварійної ситуації,  чим порушив п. п. 3.7,  3.9 посадової інструкції.

Наказом від 28 серпня 2007 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.3 ч. 1  ст.  40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків.

Колегія судців вважає,  що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача,  суд обґрунтовано зазначив,  що позивачем був пропущений без поважних причин строк на звернення до суду з позовом про визнання незаконними наказів № 538 від 30 листопада 2006 року та № 144 від 13 березня 2007 року.

Згідно посадової інструкції механіка автотранспортного цеху затвердженого ЦЕЗ № З 04 січня 2006 року ОСОБА_1 зобов'язаний: забезпечувати додержання правил ОП і ТБ,  протипожежного захисту,  виробничої санітарії на робочих місцях водіями і ремонтними робітниками,  забезпечувати чистоту та порядок в виробничих,  побутових і допоміжних приміщеннях (п. 3.7); вживати заходи для ліквідації аварійних ситуацій,  стежити за збереженням і наявністю інструкцій,  знаків з охорони праці та пожежної безпеки,  стежити за проведенням ремонтних робіт (п. 3.9). Згідно п. 4.11 вказаної інструкції позивач зобов'язаний виконувати обов'язки оператора АЗС цеху та щоденно здійснювати заправку транспортних засобів ПММ та вести облік руху ПММ.

Відповідно п.3 ч. 1  ст.  40 КЗпП України трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків,  покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,  якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Профспілковим комітетом згідно п. 10  ст.  247 КЗпП України було надано дозвіл на звільнення позивача після розгляду цього питання на засіданні.

За таких підстав,  колегія суддів вважає,  що оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені  ст.  311 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Заводського районного суду м.  Дніпродзержинська від 11 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.