Справа №10-2004/2009
Категорія KK: ст.236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Ретьман О.А.
Доповідач: Чорний О.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
Іменем України
13 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Полтавцевої Г.А.
суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.
за участю прокурора: КарпукаЮ.А.
скаржника: ОСОБА_2
адвоката: ОСОБА_3
заявників: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою задоволена скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 12 серпня 2009 року в частині порушення кримінальної справи відносно її підзахисної як головного бухгалтера Станкобудівельної філії ВАТ КБ «Експобанк» за фактом заволодіння чужим майном, вчиненого в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, а постанова в цій частині порушення справи скасована.
Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення справи у слідчого були відсутні приводи і підстави для її порушення, оскільки в наданих матеріалах відсутні достатні данні, що вказують на наявність ознак складу злочину в діях скаржниці. Зокрема, на його думку, рішення прийняте слідчим є передчасним, оскільки не було зібрано даних, які б могли свідчити про вчинення ОСОБА_2 зазначених злочинів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор та представник особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, звернулися з апеляціями, в яких просять скасувати постанову суду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вони вказують на те, що суд вдався до процесуальної оцінки даних, що містяться в матеріалах перевірки, тобто перевірив достатність доказів у справі для доведеності вини скаржниці. Зокрема, вони вказують на наявність в матеріалах перевірки не лише пояснень ОСОБА_6 щодо безпосередньої організації та причетності ОСОБА_2 до вчинення злочинів, а й пояснень ОСОБА_5, який стверджує, що саме ОСОБА_2 запропонувала йому придбати валютні цінності через касу філії банку. Також, представник потерпілого ОСОБА_7 звертає увагу на те, що це ОСОБА_2 запропонувала його довірителю проводити дані грошові операції через цю ж саму касу та познайомила останнього з ОСОБА_6
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та осіб, за заявами яких порушена справа, на підтримку апеляцій, скаржницю та її адвоката, які заперечували проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначені апеляції підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат в інтересах скаржниці звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 12 серпня 2009 року в частині порушення кримінальної справи відносно її підзахисної як головного бухгалтера Станкобудівельної філії ВАТ КБ «Експобанк» за фактом заволодіння чужим майном, вчиненого в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржницею матеріали, а також матеріали перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вислухав скаржницю, адвоката, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, слідчим не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає необгрунтованим і з ним не погоджується.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Проте, суд першої інстанції, розглядаючи справу вимоги вище зазначеного кримінально-процесуального законодавства не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді скарги суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки, визнавши недостатність даних для висновку про вчинення ОСОБА_2 злочинів, вдався до процесуальної оцінки даних, що містяться в матеріалах перевірки, тобто перевірив достатність доказів у справі для доведеності вини останньої.
Також, необгрунтовано залишені поза увагою не лише пояснення ОСОБА_6 щодо безпосередньої організації та причетності ОСОБА_2 до вчинення злочинів і пояснень ОСОБА_5, який стверджує, що саме ОСОБА_2 запропонувала йому придбати валютні цінності через касу філії банку, а й твердження ОСОБА_7 про обставини знайомства з ОСОБА_6, що вказує про неповноту судового розгляду.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, судом виноситься постанова про відкриття провадження у справі, в якій суддя вирішує питання про виклик в судове засідання усіх учасників процесу та з зазначенням часу і місця розгляду справи надсилає її органу, який приймав рішення про порушення кримінальної справи, та усім іншим, хто має приймати участь при розгляді справи в суді.
Проте, як вбачається з постанови про відкриття провадження від 31.08.2009 року, було поставлено питання про участь в судовому засіданні прокурора, скаржника та його адвокатів, а питання про розгляд скарги за участю осіб, за зверненням яких порушено кримінальну справу, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, не ставилося і копія постанови про відкриття провадження у справі їм не направлялася, як і повідомлення про час і місце розгляду справи, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Оскільки суд першої інстанції не належним чином дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вдався до оцінки доказів під час розгляду скарги, а не перевірки наявності приводів і підстав для порушення справи, не повідомив осіб, за заявами яких порушено справу, колегія суддів позбавлена можливості проаналізувати законність та обґрунтованість прийнятого рішення, що є підставою до скасування оскаржуваної постанови і поверненню справи на новий судовий розгляд.
Враховуючи зазначене, апеляції прокурора та представника особи, за заявою якої порушено справу, підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повідомити усіх учасників процесу, належним чином дослідити матеріали справи та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, проаналізувати наявність приводів і підстав до її порушення, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_19 - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року, якою задоволена скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 12 серпня 2009 року в частині порушення кримінальної справи відносно її підзахисної за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, а постанова в цій частині порушення справи скасована, - скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.