Справа №22-8673     Головуючий у 1 інстанції-Чаус М.О.

Доповідач - Шиманський В.Й.

РІШЕННЯ

21 жовтня 2009 року     Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - судді  Шиманського В.Й.

суддів Осипенко М.І., Заришняк Г.М.,

при секретарі - Сірик Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація про зміну договору найму житлового приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням .

Зазначали, що відповідачі в спірній квартирі не проживають , житловою площею не цікавляться, забезпечені житловою площею за іншим місцем проживання.

Уточнюючи позовні вимоги позивачі просили визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 із неповнолітнім сином ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловою площею кв. АДРЕСА_1

В березні 2006 року ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 звернулись в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_4 третя особа: Дніпровська РДА у м. Києві про зміну договору найму житлового приміщення.

При цьому посилались на те, що між ними та позивачами виникають конфлікти з приводу користування приміщеннями квартири, що унеможливлює їх сумісне проживання.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено.

Визнано ОСОБА_6, ОСОБА_1 із неповнолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.

 Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на викладене.

Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені зустрічного позову про зміну договору найму житлового приміщення є законним та обґрунтованим.

Приймаючи рішення суду в цій частині суд виходив із вимог закону, наданих сторонами та зібраних у справі доказів яким дав вірну, всебічну та об'єктивну оцінку.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та упередженість судового рішення в зазначеній частині матеріалами справи спростовуються.

Відповідно до ксерокопії свідоцтва про смерть відповідач ОСОБА_6 помер 18 липня 2009 року.

ОСОБА_1, підтримуючи свою апеляційну скаргу, визнала дану обставину та пояснила, що її мати, відповідачка за основним позовом ОСОБА_5, не зацікавлена в спірній житловій площі.

Перевіркою матеріалів справи та поясненнями учасників процесу встановлено, що ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, зацікавлена в спірній квартирі і іншого помешкання у неї не має.

На це вказує наступне:

-     безпосередньо самою ОСОБА_1, яка виховує неповнолітню дитину, подано апеляційну скаргу на рішення суду;

-     постановою Лисянського РВ УМВС в Черкаській області від 17 вересня 2009 року в порушенні кримінальної справи по факту хуліганських дій, передбачених ст.296 КК України, відносно ОСОБА_7 відмовлено.

Із постанови вбачається, що ОСОБА_7 є вітчимом ОСОБА_1 та перебуваючи в п'яному вигляді вигонив останню з домоволодіння матері ОСОБА_5, яка є його дружиною;

-     відповідно до договору оренди від 02 серпня 2006 року ОСОБА_1 з 02 серпня 2006 року по 02 серпня 2007 року проживала в АДРЕСА_2 (т.1а.с.204);

-із матеріалів справи вбачається, що Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві проводилась перевірка за заявою ОСОБА_1 щодо чиненню перепон в її проживанні в спірній квартирі (т.1 а.с.135-141, 202).

Крім того, як з позовної заяви, так із рішенням суду не вбачається з якого часу відповідачка не мешкає за місцем своєї реєстрації.

З огляду на викладене вона зацікавлена в спірному помешканні, вимушено та тимчасово не може проживати на житловій площі, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 з дитиною такими, що втратили право користування житловим приміщенням , не підлягають задоволенню.

Оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року в частині визнання ОСОБА_1 із неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловою площею квартирою АДРЕСА_3 скасувати.

Постановити нове рішення в цій частині наступного змісту.

 В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовити .

В решті зазначене рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двзх місяців.