№ справи 11 -а-1488/2009 Головуючий 1 інстанції - Котович О.Л.
Категорія - ст.307 ч.2, ст.307 ч.3,
ст.309 ч. 1 КК України Доповідач - Бачурін О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Боголюбської Л.Б.
суддів - Бачуріна О.В., Ковальської В.В.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 13 лютого 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, проживаючий та зареєстрований
за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, засуджений за ч.3 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 18.11.2008 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Києва, українець,
громадянин України, з середньою освітою,
неодружений, проживаючий та зареєстрований
за адресою: АДРЕСА_1,
раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.309 ЮС України до 2 років позбавлення волі. На
підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з
випробуванням і встановленням іспитового строку - 2 роки. Згідно ст. 76 КК
України ОСОБА_2 зобов'язано не виїжджати за межі України на
постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої
інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, періодично
з'являтися для реєстрації.
Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.
На користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві за проведення експертизи стягнуто судові витрати: з ОСОБА_1 - 600 грн., з ОСОБА_2 - 363 грн. 28 коп.
По справі вирішено питання речових доказів.
За вироком, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він за невстановлених обставин з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн в особливо великих розмірах, не менше 38, 18 г, і незаконно зберігав його з метою збуту за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3.
15.11.2008 року приблизно о 00 годин 30 хвилин поруч з будинком № 2/44 по пр-ту. Лісовому в м.Києві ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 0, 18 г героїну. При цьому він також незаконно зберігав при собі з метою збуту 0, 4 г цього ж наркотичного засобу, який тієї ж ночі незаконно з метою збуту перевіз до будинку №5 по пр-ту Маяковського в м.Києві, де був затриманий працівниками міліції приблизно о 1 годині того ж дня.
Залишок вищезазначеного особливо небезпечного наркотичного засобу вагою 37, 6 г, тобто в особливо великих розмірах, був вилучений працівниками міліції 15.11.2008 року приблизно о 3 годині 30 хвилин за місцем проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3.
ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 15.11.2008 року біля 00 годин 30 хвилин поруч з будинком № 2/44 по пр-ту Лісовому в м.Києві незаконно без мети збуту придбав у ОСОБА_1 наркотичний засіб - героїн, масою 0, 18 г, який незаконно без мети збуту став зберігати при собі та перевіз до будинку №5 по пр-ту Маяковського в м.Києві, де був затриманий працівниками міліції приблизно о 1 годині того ж дня.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, а також його незаконний збут, а дії ОСОБА_2 як незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту наркотичного засобу.
Суд виключив за недоведеністю з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікацію його дій за ч.2 ст.307 КК України як незаконне придбання та збут героїну невстановленим особам і кваліфікуючу ознаку повторність.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених, тобто м'якістю покарання, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст.307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.309 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. За твердженням апелянта, суд неправильно виключив кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України, оскільки про повторність його дій по збуту особливо небезпечного наркотичного засобу в період часу з 01.11.2008 року по 15.11.2008 року свідчать його першочергові поясненнями, покази в якості підозрюваного та підсудного, а також розфасований у пакетики героїн, вилучений за місцем його проживання. Крім того, апелянт вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України суд не врахував, що він вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини з корисливих мотивів і кількість вилученого героїну. Обґрунтовуючи неправильне застосування ст.75 КК України при визначенні покарання ОСОБА_2, апелянт послався на те, що звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, суд не взяв до уваги тяжкість вчиненого засудженим злочину та характер придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу.
В запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення, посилаючись на обґрунтованість вироку як в частині встановлення фактичних обставин справи, так і в частині призначеного
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію частково щодо ОСОБА_1, а в частині вимог щодо ОСОБА_2 не підтримав, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції та вважали вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи, які районний суд визнав доведеними, ніким не оспорюються.
Дослідивши докази, які були зібрані на досудовому слідстві, суд першої інстанції обґрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_1 ч.2 ст.307 КК України і кваліфікував його дії як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, а також його збут. Така кваліфікація відповідає фактичним обставинам справи, за якими ОСОБА_1 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн, вагою 38, 18 г, з метою збуту, тобто в особливо великих розмірах. Саме цей наркотичний засіб він почав збувати 15.11.2008 року, при цьому передав ОСОБА_2 його в кількості 0, 18 г, а з залишком наркотичного засобу вагою 0, 4 г був затриманий.
Таким чином, висновки суду про те, що дії ОСОБА_1 охоплюються ч.3 ст.307 КК України є правильними, а посилання прокурора про необхідність кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст.307 КК України необґрунтованими.
Також не можна погодитися з твердженнями апелянта про неправильне застосування покарання, оскільки при його призначенні суд не вийшов за межі санкції статті Кримінального кодексу України і дотримався вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особи засуджених, які раніше не судимі, позитивно характеризуються, обставини, що пом'якшують їх покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину вперше, а також відсутність обтяжуючих обставин.
Крім того, висновок суду про те, що пом'якшуючі обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, та дані про особу ОСОБА_1 істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відповідає ст. 69 КК України, а призначене йому покарання ст.65 КК України, так як є необхідними і достатніми для виправлення засудженого ОСОБА_1
Звільняючи засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, районний суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, пом'якшуючі обставини і дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Таке рішення суду відповідає вимогам ст. 75 КК України.
Таким чином, суд першої інстанції призначив засудженим покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження вчинення нових л злочинів як ними, так і іншими особами, тому доводи прокурора є необгрунтованими.
Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 13 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.