Справа №11а-633\2009     Головуюча у першій інстанції Адамович Б.М.

Категорія ч.2 ст.187 КК України     Доповідач: Вовк А.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2009 року вересня 18 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої - Михайлишин Г.Я.,

суддів - Вовка А.С., Брух Б.І.,

з участю прокурора - Потапчук О.П.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляцією та   доповненням до неї засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 22 вересня 2008 року,-

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Червонограда Львівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, працює в ТОВ "Форсаж", проживає АДРЕСА_1, раніше несудимий,

засуджений за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 вказаного кодексу на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати засудженому з - 22.09.2008 року.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Червонограда Львівської області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_2, немаючий судимості згідно ст.89 КК України,

засуджений за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 вказаного кодексу на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено без змін -тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати засудженому з -01.05.2008 року.

Вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 28 липня 2007 року, близько 00.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою напали на потерпілого ОСОБА_4 який проходив біля будинку № 11 по вул. Ст. Бандери у м. Червонограді Львівської області, з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, в ході якого наносили удари руками та ногами по голові та тілу потерпілого, заподіявши тілесні ушкодження легкого ступеня важкості з короткочасним розладом здоров'я, та заволоділи грошима - 5 грн., ремінь вартістю 25 грн., наручний годинник вартістю 24 грн., срібною печаткою вартістю 15 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 69 грн.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок незаконний та просить його скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Стверджує, що розбійний напад не вчиняв, 28.07.2007 р. перебував в залі ігрових автоматів разом з ОСОБА_3, біля 00.30 год. ОСОБА_3 вийшов на вулицю, через деякий час покликав його, після цього він, ОСОБА_2 побачив на землі непритомного потерпілого. Вважає, що ОСОБА_3 оговорює його, щоб самому уникнути кримінальної відповідальності. Вказує, що має на утриманні матір - інваліда 3-ої групи, брата інваліда - 2-ої групи, а сам хворіє активною формою туберкульозу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив подану апеляцію не задовольняти, засудженого, який просив задоволити подану апеляцію, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, суд приходить до висновку про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення.

Місцевий суд, всупереч доводам апелянта, повно, всебічно та об'єктивно розглянув докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ст. 187 ч.2 КК України.

Незважаючи на часткове визнання засудженим вини у інкримінованому йому злочині, його винність повністю доведена сукупністю зібраних доказів -заявою та показаннями потерпілого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3, свідків, протоколом огляду місця події, висновком експерта, іншими доказами по справі.

Що ж стосується доводів апеляції ОСОБА_2, що він не скоїв злочин, то це спростовується частково показами самого засудженого, який сам пояснив, що заволодів ремнем потерпілого, його показання належним чином суд оцінив.

Згідно показів потерпілого ОСОБА_4, взявши за основу показання останнього, який пояснив про обставини скоєння засудженими розбою, котрі вдвох наносили йому удари руками та ногами, відібрали гроші та інші його речі.

Крім того, працівники міліції, які прибули на місце злочину, побачили там ОСОБА_3, який, побачивши їх, почав втікати, але був в подальшому затриманий та дав детальні показання щодо вчиненого розбою ним та ОСОБА_2 Мотивів оговорити останнього у ОСОБА_3 не було.

В зв'язку з викладеним доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він не скоїв розбій не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів вважає, що призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст. ст. 65,66,67,69 КК України, є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і не вбачає підстав для зміни міри покарання.

В зв"язку з викладеним та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів - ,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 22 вересня 2008 року - без зміни.

Дана ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку та на неї може бути внесене касаційне подання до Верховного Суду України протягом шести місяців. Ухвала виготовлена в єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.