Справа № 22-8282     Головуючий у 1 інстанції Олещенко Л.Б.

Категорія 37     Доповідач Санікова О.С,

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С, Будулуци М.С.

при секретарі Степаненко З.Б.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 18 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 18 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсація вартості 1/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1 належної їй у праві власності на будинок в порядку спадкування у розмірі 69212 грн.

На зазначене рішення від ОСОБА_2 21 серпня 2009 року надійшла апеляційна скарга без подачі заяви на апеляційне оскарження, тобто з порушенням строку, встановленого Цивільно-процесуальним Кодексом України.

Одночасно ОСОБА_2 звернулася із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що після ухвалення рішення суду вона вважала, що суд виділив в натурі ОСОБА_3 1/5 частину спадкового будинку, але 15 серпня ОСОБА_3 заявила їй, що вона зобов'язана виплатити їй за рішенням суду 69 212 грн. Оскільки вона не знала, що позивачка змінила свої позовні вимоги і позов був задоволений за іншими позовними вимогами, а рішення суду вона не отримувала, то вважає, що строк на подачу заяви про апеляційне оскарження пропущений з поважних причин; просила поновити строк для подачі апеляційної скарги.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 підтримала заяву про поновлення строку, просила визнати причини пропуску строку поважними, пославшись на ті доводи, які викладені у заяві.

Позивачка ОСОБА_3 заперечувала проти поновлення строку, пославшись на те, що ОСОБА_2 була присутня у судових засіданнях при розгляді справи, в тому числі і 18 травня 2009 року, погоджувалася на сплату вартості 1/5 частини будинку в розмірі 69 212 грн., була присутня при проголошенні рішення і не розуміти його зміст не могла.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст. 73 ч.1 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. При цьому клопотання повинно бути надано в письмовій формі до суду, якому належало вчинити процесуальну дію.

 Відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.4 ст.295 ЦПК України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

З матеріалів вбачається, що в день ухвалення рішення судом першої інстанції 18 травня 2009 року судове засідання проводилось за участю сторін по справі - позивачки ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_2 та третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З прослуховуваного технічного запису судового процесу за 18 травня 2009 року вбачається, що головуюча оголосила матеріали справи і, зокрема висновок судової будівельно-технічної експертизи, позивачка ОСОБА_3 просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/5 частини будинку в сумі 69 212 грн., як то було визначено висновком експертизи, з чим ОСОБА_2 погоджувалася; по справі оголошувалася перерва для узгодження між сторонами питання порядку оплати; після перерви судове засідання було продовжено і відповідачка ОСОБА_2 знову ж таки погоджувалася на виплату позивачці компенсації. Після судових дебатів суд видалився у нарадчу кімнату, після виходу о 9.03 год. була проголошена резолютивна частина рішення; при оголошенні резолютивної частини рішення були присутніми всі учасники судового процесу, в т.ч.1 відповідачка ОСОБА_2, головуючою були роз'яснені строк і порядок оскарження рішення суду. Проте в установлений цивільно-процесуальним законодавством строк заяву про намір оскарження рішення суду відповідачка ОСОБА_2 не надала.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рік народження ОСОБА_2 - 1965-й і таким чином вона не могла не розуміти значення подій, які відбувалися в процесі розгляду справи, враховуючи те, що по справі оголошувалася перерва, в процесі якої вона спілкувалася з позивачкою і потім висловила свою згоду на сплату компенсації вартості будинку; в процесі розгляду справи вона не заявляла про те, що не розуміє українську мову і що їй не зрозуміла суть рішення суду.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустила строк на подачу апеляційної скарги без поважних причин, тому заява про поновлення строку задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 73, 294 ч.3 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 18 травня 2009 року залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.