Справа № 22-7132/09 Головуючий в 1-ій інстанції - Українець В.В.
Доповідач - Амелін В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Амеліна В.І., суддів: Білич І.М., Вовченка В.М., при секретарі Денисенко КВ., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватехпром ЛТД» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватехпром ЛТД» до ОСОБА_4, Державного департаменту інтелектуальної власності про повернення безпідставно набутих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -
встановила :
У серпні 2005 року позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів та просили стягнути:
• - з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 отримані без достатньої на те правової підстави грошові коштів у сумі 47 960 грн.;
• - солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди;
• - солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Полтаватехпром ЛТД» 1500 гривень на відшкодування моральної шкоди;
• - солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 479 грн. та 34 грн. судового збору;
• - з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5 000 гривень на відшкодування витрат по оплаті адвокатських послуг.
Свої вимоги мотивують тим, що за висновком експертизи від 03 листопада 2003 року № 22321/а Державного підприємства «Український інститут промислової власності» навантажувальний пристрій, на який ОСОБА_4 15 квітня 2002 року видано деклараційний патент на винахід UA45935A «Навантажувальний пристрій» не відповідає вимогам ст. 7 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», а саме: не є новим, тобто не відповідає умовам патентоздатності.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2005 року, деклараційний патент - UA45935 А визнано недійсним.
ОСОБА_3, який є учасником та директором ТОВ «Полтаватехпром ЛТД», перебуваючи під постійним тиском з боку ОСОБА_4 з власних заощаджень передав останньому грошові кошти на загальну суму 47 960 грн. у якості винагороди за використання винаходу без достатніх підстав.
Вважають, що діями відповідачів їм спричинена й моральна шкода, яку вони просять стягнути з відповідачі солідарно.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 13 грудня 2005 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошті в розмірі 47 960 грн., на відшкодування моральної шкоди - 1 500 грн., судові витрати в сумі 496 грн. та 5 000 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2006 року зазначене рішення від 13 грудня 2005 року скасовано, а справа направлена на новий судовий розгляд.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі в судовому засіданні не довели ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог про повернення безпідставно набутих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції в межах заявлених позивачами вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, спростувавши при цьому доводи позивачів, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційній скарзі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ТОВ «Полтавтехпром ЛТД», суд першої інстанції, посилаючись на норми матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази, виходив з того, що позивачі не надали суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 отримав зазначені кошти у якості винагороди за використання ТОВ «Полтаватехпром ЛТД» винаходу, без достатньої правової підстави. Про це свідчить зміст розписок ОСОБА_4, які позивач надав суду на підтвердження своїх вимог.
Так, у розписці від 07 червня 2003 року (т. 1, а.с. 21) зазначено, що ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_3 суму 38 360 грн. як винагороду. При цьому в ній не зазначено про яку конкретно винагороду йде мова та з яких коштів ця сума виплачена ОСОБА_4
Зі змісту розписки ОСОБА_4 від 20 червня 2003 року (т. 1, а.с. 22) вбачається, що він отримав 9 600 грн. від директора ТОВ «Полтаватехпром» ОСОБА_3 у якості винагороди його винаходу. Зазначена розписка також не містить конкретних відомостей щодо виплат саме за використання оспорюваного позивачами винаходу. До того ж, зі змісту розписки чітко не вбачається, чи виплачував ОСОБА_4 цю суму ОСОБА_3, як фізична особа з власних коштів, чи виплачував він цю суму ОСОБА_5, як директор ТОВ «Полтаватехпром ЛТД» з коштів Товариства.
Крім того, ОСОБА_3 не надав суду доказів щодо підстав виплати з власних коштів винагороди ОСОБА_4 за використання винаходу ТОВ «Полтаватехпром ЛТД». З матеріалів справи вбачається, що винахід використовувався саме Товариством і ОСОБА_4 звертався саме до Товариства з проханням провести з ним розрахунки.
Таким чином, ОСОБА_3 не довів суду необхідність виплати власних коштів позивачу по заборгованості товариства, якщо вона мала місце. Жодного доказу, який свідчив би про протиправний тиск на позивача з боку ОСОБА_4 суду також не надано.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права не грунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає оскаржуване рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавтехпром ЛТД» відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 5 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавтехпром ЛТД» до ОСОБА_4, Державного департаменту інтелектуальної власності про повернення безпідставно набутих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.