УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

03680, м. Київ, вул.  Солом'янська, 2-а

22-8021/09     Головуючий у 1-й інстанції: Сітайло Л.Г.

Доповідач: Корчевний Г.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Корчевного Г.В. Суддів - Лапчевської О.Ф., Слюсар ТА. При секретарі - Бутенко В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну аліментів, -

встановила:

У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання їх доньки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/3 на 1/4 частину всіх його доходів до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2009 року позов задоволено.

Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2-ча на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2004 року.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, аліменти в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову -19.12.2008 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з відповідача на користь держави державне мито в сумі 51 грн. 00 коп.

Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та

 процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районною суду м. Києва від 13.09.2004 року з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 35 відсотків з усіх видів його заробітку.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва 30.12.2004 року шлюб між сторонами розірвано.

29.12.2006 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_7, а 01 серпня 2007 року у них народився син ОСОБА_8.

Згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я когось з них.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сімейний стан відповідача в 2009 році змінився в порівнянні з 2004 роком, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 102).

Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду в суді першої інстанції не було надано доказів про погіршення матеріального стану позивача, є безпідставними та спростовуються сукупністю зібраних у цивільній справі доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

З матеріалів справи також вбачається, що заробітна плата відповідача з 01.01.2009 року до 01.06.2009 року становила від 391, 85 до 1939, 59 грн. (а.с.103).

Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку про рівний обов'язок батьків по утриманню своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до висновку спеціаліста Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 від 26.06.2009 року ОСОБА_5 має вроджену аномалію розвитку товстого кишечнику. Рекомендовано: дієта, курс ЛФК та постійне медикаментозне лікування.

Згідно з випискою з амбулаторної карти ОСОБА_8, на протязі 2009 року дитина потребувала посиленого догляду та нагляду у зв'язку із частими застудними захворюваннями та великою схильністю до алергічних реакцій.

Колегія суддів вважає, що суд відповідно до положень статті 182 СК України врахував наявність у позивача іншої дитини - ОСОБА_8, стан здоров'я обох дітей та матеріальне становище позивача, як платника аліментів.

Таким чином, рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.