Справа №22- 5412/09
Головуючий у 1-й інстанції - Кохановська З.С.
Доповідач - Заришняк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Осипенка М.І., Шиманського В.Й.
При секретарі - Ліліцькому Р.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 24 квітня 2009 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_3. 3-я особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання рішення нечинним і недійсним державного акту та внесення змін у базу даних Державного земельного кадастру, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якій просила визнати за нею право користування земельною ділянкою пл.602 кв.м, яка є прилеглою до раніше приватизованої ділянки площею 0, 10 га за адресою АДРЕСА_1, та усунути перешкоди у користуванні зазначеною ділянкою, зобов'язавши ОСОБА_3 знести будівлі та споруди, розміщені на цій ділянці.
В подальшому позивачкою уточнено і доповнено вимоги, якими ОСОБА_1 просила визнати нечинним (скасувати) п.1 рішення Київської міської Ради №663/3239 від 07.07.2005 р. про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування готового будинку по АДРЕСА_2, визнати недійсним Державний Акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд серія KB № 135488, виданого ОСОБА_3, зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) внести у базу даних Державного земельного кадастру станом на 19.08.2003 року такі зміни: земельна ділянка (код ділянки 75195052) у графі землекористувачі, замість землі не надані у власність чи користування, записати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у графі адреса ділянки записати: АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0.0602 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від споруд, що є його власністю та повернути земельну ділянку в користування ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також відновити спірну земельну ділянку до попереднього стану.
Зазначала, що вона та 3-я особа ОСОБА_2 є спадкоємцями її матері ОСОБА_5 за заповітом в рівних частинах. їм на праві приватної власності належить по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0.1602 га, що перебуває у користуванні. Оскільки право власності на будівлю перейшло до неї та 3-ої особи, то відповідно перейшло право володіння або користування земельною ділянкою площею 0, 1602 га, на якій вона розташована. На підставі рішення Київської міської ради від 28 січня 1999 р. № 116-4/217 частину цієї земельної ділянки площею 0.10 га вона приватизувала та отримала
Державний акт на право приватної власності на землю, а земельна ділянка 0, 06 га залишилась у користуванні, але у базу даних Державного земельного кадастру у графу землекористувачі (реєстру земельних ділянок) посадовими особами була внесена завідомо недостовірна інформація про земельну ділянку 0.06 га та її землекористувачів, не були зазначені землекористувачі цієї земельної ділянки: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та не вказана адреса цієї ділянки - АДРЕСА_1, оскільки рішення Київрадою про вилучення або припинення права землекористування не приймалось.
Крім того, у Київради не було жодних підстав для передачі ОСОБА_3 зазначеної земельної ділянки у приватну власність взв'язку з відсутністю його заяви з особистим підписом про виділення йому у приватну власність земельної ділянки площею 10 га, він як замовник не підписував технічне завдання на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Київрадою не прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_2.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 24 квітня 2009 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка та третя особа, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування вимог матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1, її представник та третя особа ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Відповідач ОСОБА_3, його представник та представники Київської міської ради заперечували проти апеляційної скарги, вважаючи рішення районного суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів членів колгоспу «Комуніст» с М. Борщагівка від 24.05.1957року ОСОБА_6 надано в користування земельну ділянку площею 0, 24 га в с.М. Борщагівка (АДРЕСА_1), на якій збудовано житловий будинок та інші споруди.
Як видно з технічного паспорту на дане домоволодіння, виданого БТІ 13.09.1978 p., земельна ділянка, що перебувала в користуванні, становила площу 1620 кв.м.
На підставі заповіту, складеного ОСОБА_6 16.09.1988 року, спадкоємцями майна, яке належало ОСОБА_6, є ОСОБА_1 та ОСОБА_7
13.10.1998 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на жилий будинок з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, яке рішенням Святошинського райсуду м.Києва від 27.10.2006 року визнано недійсним та встановлено, що 1/2 частина заповіту, складеного ОСОБА_6 та посвідченого 12-ою Київською державною нотаріальною конторою 16.09.1988 року, на ім'я ОСОБА_7 належить ОСОБА_2
Таким чином, в даний час жилий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 в рівних долях.
Відповідно до вимог статті 30 ЗК України( в редакції Закону від 13.03.1992 p., який діяв на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст.67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або
користування здійснюються в порядку відведення.
Статтею 67 ЗК України ( в редакції 1992 р.) визначено, що громадянам у містах за рішенням міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються в користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку у розмірах 0, 1 гектара.
Як видно зі справи, за заявою ОСОБА_1 від 12.12.1997 року, яку підписано ОСОБА_6 і виправлено заявника ОСОБА_6 на ОСОБА_1, про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0, 15 га для обслуговування житлового будинку рішенням Київської міської ради від 28.01.1999 року ОСОБА_1 04.01.2000 року було видано Державний акт на право власності на землю на земельну ділянку площею 0, 10 га по АДРЕСА_1.
Рішення щодо передачі позивачці в користування іншої частини спірної земельної ділянки площею 602 кв.м Київською міською радою не приймалося, тому ОСОБА_1 не мала права користування нею.
Рішенням Київської міської ради від 07.07.2005року за №663/3239 було постановлено про передачу у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 земельної ділянки площею 0, 10 га. за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, відповідно до якого ОСОБА_3 20.01.2006 року видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Дане рішення прийнято Київською міською радою в межах наданих їй повноважень та в встановленому законом порядку і не порушує прав й інтересів позивачки.
Посилання ОСОБА_1 на те, що спірна земельна ділянка у неї не вилучалася, а право користування не припинялося не заслуговують на увагу.
Згідно зі ст.126 Земельного Кодексу України( 2001 р.) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
На час прийняття рішення про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3, позивачка не мала правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому не була її законним користувачем.
Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволені позовних вимог ОСОБА_1, й обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 24 квітня 2009 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.