Справа № 22-6313/2006р.                               Головуючий в 1 інстанції Наумик (3.0.

Категорія 42                                                    Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С,

суддів Звягінцевої О.М., Маширо О.П.,

при секретарі Таранець В.О., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до КП „Гольмівське" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди і

встановив:

В апеляційній скарзі КП „Гольмівське" оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено вказаний позов частково, і ставить питання про його скасування і повернення справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд застосував для вирішення спору матеріальний закон, який не підлягав застосуванню і тому викладені в рішенні висновки щодо підстав для відповідальності відповідача зроблено без врахування відсутності його вини в спричиненні позивачам шкоди.

Крім цього, вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд не тільки проігнорував відсутність вини відіпвоідача в її спричичненні, а й взагалі не мотивував визначення розміру її відшкодування.

В засіданні апеляційного суду представник КП „Гольмівське" Верич В.Г. підтримала доводи апеляційної скарги і просила про її задоволення, скасування судового рішення і повернення справи на новий судовий розгляд, а позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити і судове рішення залишити без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

22 грудня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що 24 листопада 2004 року внаслідок пориву обладнання опалення будинку в чердачному приміщенні було залито гарячою водою квартиру, наймачем якої є він.

Внаслідок такого залиття було приведено в непригодність його майно і ушкоджено приміщення квартири.

Загальна сума матеріальної шкоди складає 6327,96 грн., яку він просив 'стягнути з відповідча на свою користь.

Крім цього, йому було спричинено і моральну шкоду, оскільки ушкодження приміщення  квартири  носили  такий  глобальний  характер,  що  він  з  родиною тривалий час не міг користуватися ним, змушений був проживати восени і взимку з дружиною, малолітніми дітьми та батьком похилого віку в літньому будинку, який не придатний для проживання в холодну пору року, і переносив тривалі моральні страждання, а його батько переніс інсульт.

Тому він просив стягнути на свою користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 4000 грн.

11 березня 2005 року до суду з аналогічним позовом звернулася ОСОБА_2 (а.с.53) і просила визначені суми стягнути на їх з ОСОБА_1 користь солідарно.

Вони ж 20 грудня 2005 року звернулися до суду з заявою про уточнення позовних вимог (а.с.99), в якій просили стягнути на їх користьу відшкодування матеріальної шкоди з врахуванням вартості ушкодженого майна та ремонту його частини 9445,61 грн. і у відшкодування моральної шкоди 4000 грн.

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2006 року похзов задоволено частково, з КП „Гольмівське" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 2220,78 грн., у відшкодування моральної шкоди 4000 грн. та 478,72 грн. судових витрат.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" №11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що з вини відповідача, який неналежним чином не підготував тепломережу будинку до опалювального сезону, було залито гарячою водою всю квартиру позивачів, внаслідок чого ушкоджено її приміщення та всі речі, що в ньому знаходилися.

Оскільки вказане залиття мало місце 24 листопада 2004 року, тобто в холодну пору року, то приміщення квартири і все, що в ньому знаходилося тривалий час не було пригодним для користування і позивач змушений був взимку жити з родиною, у тому числі з двома малолітними дітьми та батьком похилого віку в літньому дачному будинку.

Внаслідок цього, батько позивача ОСОБА_3 переніс інсульт (а.с.56), а попередній стан ушкоджених в квартирі речей відновити неможливо (а.с. 15, 17).

Таким чином, судом при розгляді цієї справи було встановлено факт спричинення позивачам винними діями відповідача матеріальної і моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1166, 1167 ЦК України особа, що спричинила винними діями матеріальну і моральну шкоду повинна відшкодувати її в повному обсязі.

Апеляційний суд знаходить неспороможними доводи відповідача щодо відсутності його вини в залитті квартири позивачів за проведенням ним певних дій з підготовик тепломережі будинку до опалювального сезону.

Вказані доводи спростовано самим фактом пориву системи тепломережі будинку. За відсутності непереборної сили та випадку, на які відповідач не посилається, вказаний факт свідчить про неналежну підготовку відповідачем системи тепломережі будинку до опалювального сезону.

Апеляційний суд не може взяти до уваги і доводи відповідача щодо немотивованого визначення судом розміру відшкодування моральної шкоди, оскільки його визначено з врахуванням характеру, обсягу та тривалості моральних страждань позивачів від наслідків винних дій відповідача, а також з врахуванням того, що сума стягнутого судом на користь позивачів відшкодування матеріальної і моральної шкоди на теперішній час не забезпечує можливість навіть відремонтування їх трикімнатної квартири.

За вказаних обставин, пояснення представника відповідача про відсутність коштів на відшкодування шкоди позивачам та змушеність сплатити їх за рахунок інших мешканців будинку, не впливають на правильність правових висновків суду, оскільки врахування подібних доводів позбавило б суд можливості взагалі будь-коли приймати законе рішення щодо відшкодування спричиненої винними діями шкоди.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї спарви вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу КП „Гольмівське" відхилити, рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді: