АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1696/2009 рік. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 44 Бащенко С.М.
Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року м.Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Магди Л.Ф.
суддів: Ювшина В.І., Бабенко В.М.
при секретарі: Макарчук Н.С.
адвоката ОСОБА_3
позивача ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6
представники третіх осіб: ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_8 та КП «Виробниче житлово-експлуатаційне управління» №7, орган опіки та піклування Соснівського райвиконкому м. Черкаси про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення, -
встановила:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, посилаючись на те, що він та його бувша дружини, ОСОБА_8, проживають в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. Квартира має статус державного житлового фонду. На сьогоднішній день в квартирі проживають він та ОСОБА_8, але залишаються зареєстрованими, але не проживають син ОСОБА_8 від першого шлюбу, ОСОБА_5 та його неповнолітній син ОСОБА_10 ОСОБА_5 разом із своїм сином ОСОБА_11, не проживають в АДРЕСА_1 з 1992 року. ОСОБА_12 має свою сім'ю та двох дітей і проживає разом з сім'єю окремо в трикімнатній квартирі АДРЕСА_2 і яка належить дружині відповідача ОСОБА_5. Факт не проживання ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_11 в АДРЕСА_1 підтверджено відповідними актами. Добровільно знятися з реєстрації ОСОБА_5 не бажає. Просив суд визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_10 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1.
ОСОБА_8 та ОСОБА_5 звернулись з зустрічним позовом до суду до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення, посилаючись на те, що ОСОБА_4, самовільно, без письмової згоди інших членів сім'ї квартиронаймача, дозволив проживати в АДРЕСА_1 ОСОБА_6 Незаконне проживання ОСОБА_6 створює їм незручності в користуванні квартирою. Просили суд усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 а також стягнути з відповідачів на їх користь в солідарному порядку частину затрат на комунальні платежі в сумі 386 гривень.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_10 такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 просять рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2009 року скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та постановити нове рішення, яким задоволити їх позовні вимоги, відмовивши ОСОБА_4 в задоволенні первісного позову.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції частково відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується не на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовільняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання відповідачів ОСОБА_5 та його неповнолітнього сина ОСОБА_10 втратившими право на користування житлом в квартирі АДРЕСА_1 на підставі ст. ст. 71-72 ЖК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не проживають на даній жилій площі принаймі з 2004 року, що являється проживанням без поважних причин більше строку, визначеного ст. 71 ЖК України.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, а висновки суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову не відповідають фактичним обставинам справи.
Встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного жилого фонду. В даній квартирі зареєстровані ОСОБА_8 з 20.07.1977 року, ОСОБА_4 з 20.07.1977 року, ОСОБА_5 з 17.06.1983 року та ОСОБА_10 з 26.10.2007 року.
21 січня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та його неповнолітнього сина ОСОБА_10 про визнання втративши права на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачі на протязі більше шести місяців без поважних причин не проживають на даній жилій площі. На момент звернення позивача до суду 21.01.2008 року неповнолітній ОСОБА_10 набув права на користування жилою площею лише три місяці тому з 26.10.2007 року, про що за заявою батька неповнолітнього ОСОБА_10 від 01 січня 2008 року, ОСОБА_5 було внесено відповідні зміни в облікові дані неповнолітнього в школі про нове місце проживання школяра.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом про визнання втратившими право на користування жилою площею внаслідок відсутності на ній без поважних причин строком більше шести місяців неповнолітній ОСОБА_10 мав право на проживання лише на протязі трьох місяців, а тому визнавати його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності без поважних причин на протязі більше шести місяців по підставам ст. 71, 72 ЖК України в суду першої інстанції були відсутні правові підстави.
Відповідно до рішення суду апеляційної інстанції від 18 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтво про право власності на квартиру набутого внаслідок приватизації жилого приміщення, визнано, що ОСОБА_5 не втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1. Після цього ОСОБА_5 не припиняє своє право на користування спірною жилою площею, а свою відсутність на квартирі в період обслідування її комісіями пояснює перешкоджанням ОСОБА_4 його проживанню на даній жилій площі, про що він 13 серпня 2007 року звертається з заявою до Соснівського РВ УМВС в м. Черкаси /а.с. 71/ та скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Також ОСОБА_5 звертається в 2007 році в Черкаський міськвиконком з заявою про надання дозволу на перепланування квартири АДРЕСА_1 і рішенням №246 від 19.02.2008 року Черкаський міськвиконком надав такий дозвіл при умові вирішення даного спірного питання з ОСОБА_4 в суді.
ОСОБА_5 заперечує, що АДРЕСА_2, де зареєстрована його дружина, є його постійним місцем проживання, так як він змушений там періодично знаходитись та зазначати дану адресу в документах, так як ОСОБА_4 перешкоджає його проживанню в АДРЕСА_1, а АДРЕСА_2 визнано ветхим та не придатним до постійного проживання. Вказана обставина підтверджена рішення виконкому Черкаської міської ради №173 від 28 серпня 1990 року, про що повідомив в своєму листі начальник управління житлово-комунального господарства Черкаського міськвиконкому ОСОБА_13
При таких обставинах ОСОБА_5 також не втратив права на користування жилим приміщенням в кв. АДРЕСА_1 по підставах ст. 71-72 ЖК України, як особа, яка без поважних причин не проживала більше шести місяців на даній жилій площі.
Але судом першої інстанції при розгляді первісного позову було зроблено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що привело до неправильного вирішення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про визнання їх втративши ми право на користування житлом. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про визнання втративши ми права на користування жилою площею в АДРЕСА_1 по зазначених ним в позові підставах необхідно відмовити.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_6 приходить лише в гості до свого чоловіка ОСОБА_4, але має постійне інше місце проживання, де вона і зареєстрована. Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови з задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відповідає встановленим обставинам і визначених відповідно до них правовідносинам та наданим сторонами доказам.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2009 року задоволити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2009 змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання втративши право на користування жилим приміщення.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про визнання їх втратившими право на користування житлом, квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.