Справа №22ц-2033/09 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.
Категорія:27 Доповідач в апел. інстанції: Зверхановська Л.Д.
УХВАЛА
Іменем України
5 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зубарєвої К.П.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бакуса В.Я.
при секретарі: Борачок М.Б. з участю: представника відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову . Накладено арешт в межах заявленої суми позовних вимог на грошові кошти, належні ОСОБА_2, що знаходяться на рахунках: п/р 260000191836 в « ПроКредитБанк» ( м. Київ), МФО320984, п/р 25004000062838 у «Факторіал Банк» (м.Харків), МФО 351715, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України та заборонено виїзд за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк. Накладено арешт на нерухоме майно, належне на праві власності відповідачу ОСОБА_5, а саме квартиру АДРЕСА_1, накладено арешт в межах заявленої суми позовних вимог на грошові кошти, належні відповідачці ОСОБА_5, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 у Львівській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 325763, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України та заборонено їй виїзд за межі України до виконання нею своїх зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк. Накладено арешт на рухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_7, а саме на транспортний засіб марки JEEP GRAND CHEROKE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, встановлено тимчасове обмеження виїзду за межі України та заборонено ОСОБА_7 виїзд за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк.
Ухвалу суду оскаржили представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2- ОСОБА_8 вказує, що ухвала суду в частині тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України та забороні виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк суперечить роз»ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в частині того, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову повинен був пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, а також статті 152 ЦПК України, якою не передбачено такого виду забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України. Крім того вказує, що такий вид забезпечення позову суперечить п.2 ст.6 Закону України « Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», яким встановлено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші зобов'язання - до забезпечення зобов'язань заставою. А укладений між позивачем та ОСОБА_9 кредитний договір забезпечений заставою, об'єктом якої є земельна ділянка площею 5,1808 га, що знаходиться у Макарівському районі Київської області, вартість якої становить 4709300 грн., що значно перевищує суму позову. Просить скасувати ухвалу в частині встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України та забороні виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду в частині тимчасового обмеження ОСОБА_12 у праві виїзду за межі України та забороні виїзду за межі України до виконання ОСОБА_2 зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк, а також в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1. Підстави для скасування ухвали в частині тимчасового обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України та забороні виїзду за межі України до виконання ОСОБА_2 зобов'язань перед ВАТ ВТБ Банк наводить такі ж, як і ОСОБА_8 Щодо накладення арешту на квартиру, то вказує, що накладення такого арешту є неспівмірним із заявленим позовом, а також таким видом забезпечення позову порушено права неповнолітнього сина ОСОБА_5 -ОСОБА_10, який є співвласником даної квартири.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши у межах доводів апеляційних скарг та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг представника ОСОБА_2- ОСОБА_8 і представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Скориставшись таким правом, позивач подав заяву про забезпечення позову.
Судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст.ст.151-153 ЦПК України та роз»ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», оскільки місцевим судом враховано, що між сторонами дійсно виник спір про стягнення коштів по кредитному договору в сумі 4 279865,90 гривень та існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду при задоволенні позову( в даний час справу вже розглянуто і позов задоволеноО.
Покликання апелянтів на те, що ст. 152 ЦПК України не передбачено такого виду забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки перелік видів забезпечення позову у цій статті не є вичерпним(ч.2 ст.152 ЦК України).
Доводи представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про те, що накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_1 порушені права співвласника даної квартири ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 не заслуговують на увагу, так як судова колегія вважає, що таким заходом, вжитим судом першої інстанції права неповнолітнього ОСОБА_11 не порушені, оскільки його частка у спірній квартирі не визначена.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.