Справа № 22ц-21415/2009
Головуючий в першій інстанції Кулігіна Т.Д.
Категорія № 26 (4)
Доповідач Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Митрофанової Л.В. суддів: Соколан Н.О., Братіщевої Л.А. при секретарі: Іванюк О.В.
за участю: представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Овсянікова Іллі Володимировича розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та перерахунок щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2005 року ОСОБА_3 3вернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі -Відділення фонду), відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») про перерахунок суми відшкодування шкоди страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам, уточнивши позов прорив стягнути з ВАТ «Суха Балка» на його користь заборгованість по щомісячних платежах в сумі 24274, 57 грн., компенсацій виплати в сумі 18586, 67 грн., та з Відділення фонду стягнути на його користь недоплату по щомісячних платежах в сумі 39100 грн., компенсаційні виплати в сумі 9275, 20 грн., та щомісячні страхові виплати в сумі 1589, 55 грн. починаючи з 01.09.2006 року до зміни обставин, які тягнуть перерахунок виплат.
Справа неодноразово переглядалася судами.
Останнім рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 3адоволені частково, з Відділення фонду на його користь стягнуто одноразово заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 27.12.2002 року по 01.09.2006 року в сумі 30151, 89 грн., та зобов’язано Відділення фонду виплачувати позивачу щомісячно з 01.09.2006 року страхові виплати в сумі 1588, 25 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки ухвалюючи рішення, він не застосував строк позовної давності, безпідставно залучив Відділення фонду до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, судом не наведено підстави застосування чи незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, не перевірено чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати, суд не витребував відомості про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час працював на шахті «Центральна» ВАТ «Суха Балка» на різних посадах в тому числі прохідником 6 розряду у шкідливих умовах праці, що призвело до отримання ним професійного захворювання та часткової втрати профпрацездатності в розмірі 50 %, яка вперше встановлена в 1979 році.
При наступних переоглядах ступінь втрати профпрацездатності позивача змінювався та висновком МСЕК від 22.04.1997 року загалом встановлено 60 % втрати профпрацездатнсті з 21.04.1997 року безстроково.
У зв’язку із частковою втратою профпрацездатності позивачу підприємством проводилися виплати відшкодування частини втраченого заробітку, виходячи із середнього заробітку по його професії за січень-квітень 1992 року та з урахуванням ступеня втрати профпрацездатності, що становили 9077 крб. і які до 01.07.1994 року позивач не оспорює.
Спір з приводу правильності нарахування виплат на відшкодування частини втраченого заробітку між сторонами виник з приводу незастосування підприємством ВАТ «Суха Балка» окремих коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів у період з 1994 року по 2000 роки, що також потягло за собою неправильність нарахування щомісячних страхових виплат Відділенням фонду з 01.04.2001 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що в оспорюваний період підприємство неправильно застосовувало коефіцієнти зростання середньої заробітної плати за професією позивача, у зв’язку із чим неправильно визначало та виплачувало щомісячні платежі відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, а враховуючи, що з 01.04.2001 року відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виплати відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю зобов’язано проводити Відділення фонду, то воно також невірно продовжило нарахування страхових виплат.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону праці», п.п. 4, 9 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 року № 472 (далі Правила), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров’я, складається з виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим профпрацездатності.
Відповідно до п.п. 22, 28 Правил середньомісячний заробіток, з якого визначається або перераховується втрачений потерпілим заробіток, підлягає коригуванню на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Дійшовши висновку про неправомірне застосування ВАТ «Суха Балка» у період з 01.07.1994 року по 2000 роки коригуючих коефіцієнтів при перерахуванні розміру щомісячного страхового відшкодування, що призвело до неправильного визначення розміру щомісячних платежів і їх виплати після передачі особової справи до Відділення фонду, суд не врахував положення ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об’єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, які є нормами прямої дії, Указ Президента України від 09.01.1996 року № 41/96 «Про додаткові заходи щодо матеріального і морального заохочення працівників вугільної промисловості України від 04.03.1996 року № 72, відповідно до яких при зростанні тарифних ставок та посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати) без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок не передбачено.
Положення про перерахунок сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами між Міністерством промислової політики України та добровільними об’єднаннями і ЦК профспілок на 1995 - 2000 pp., а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов’язаної з виконанням трудових обов’язків одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Таким чином, діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв’язку із ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження відповідно до фінансових можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Відповідно до наказів по підприємству, проводився перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я при виконанні ним трудових обов’язків.
Суд перерахував призначені підприємством суми відшкодування шкоди позивачеві, починаючи з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року, а саме на коефіцієнти 2.0 з 01.07.1994 року, 2.5 з 01.01.1996 року і не врахував, що ВАТ «Суха Балка» в межах своїх повноважень та виходячи із фінансових можливостей визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок та збільшило розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати.
Відповідно до наказу № 543 від 29.07.1994 року та сумісної Постанови адміністрації і профспілкової адміністрації підвищення тарифних ставок, на підставі Постанови КМУ № 449 від 04.07.1994 року в 2 рази з 01.07.1994 року відбулося без збільшення фонду споживання, і як насідок середньомісячний заробіток залишився без змін.
Відповідно сумісної Постанови адміністрації і профспілкової адміністрації від 28.12.1995р. № 1982 від 01.01.1996р. основна заробітна плата по підприємству була підвищена на коефіцієнт 2, 5 і в межах маючого фонду споживання підприємство знайшло можливість збільшити суми відшкодування шкоди в 1, 25 рази, але без збільшення фактичної заробітної плати.
За оспорюваний період, з 01.07.1994р. по 01.04.2001р. підприємство перерахувало суми відшкодування шкоди позивачу на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, що не суперечать закону, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача збільшилася саме на них.
При цьому судом першої інстанції не надано оцінки тому, що позивачем не наведено жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період на зазначені ним коефіцієнти, у зв’язку із чим колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для перерахунку виплат відшкодування шкоди ОСОБА_3
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку сум втраченого заробітку у зв’язку з ушкодженням здоров’я позивачеві починаючи з 01.07.1994 року не має.
Оскільки на час передачі особової справи до Відділення фонду ВАТ «Суха Балка» правильно визначило розмір регресних виплат, то у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку страхових виплат з 01.04.2001 року та стягнення заборгованості.
Відділенням Фонду проводилися перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: від 14.03.2002 року (коефіцієнт 1, 193), від 04.03.2003 року (коефіцієнт 1, 182), від 24.02.2004 року (коефіцієнт 1, 152), від 25.02.2005 року (коефіцієнт 1, 238), від 06.03.2006 року (коефіцієнт 1, 203) і проведений перерахунок належних ОСОБА_3 страхових виплат грунтується на законі.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період, у зв’язку з чим у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, п.п. 3, 4 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2008 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та перерахунок щомісячних страхових виплат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.