Справа №22ц-2129/09     Головуючий у 1-й інстанції: Пещук Р.Й.

Категорія: 21     Доповідач в алел. інстанції: Зверхановська Л.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н.

суддів: Зверхановської Л.Д., Бакуса В.Я.

при секретарі: Підлужній К.В.

з участю: представника позивача і третьої особи ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 і його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 10 квітня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, треті особи: Бориславська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, як вчиненого внаслідок обману. Визнано недійсним договір дарування від 04 грудня 2003 року земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1, що був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і посвідчений державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної контори. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_4. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, оскільки судом дана невірна оцінка документам, доказам, які мають вирішальне значення. Так, вважає, що суд безпідставно взяв до уваги покликання позивача та його представника про те, що ОСОБА_6 не був обізнаний про місце і причину відвідування в Бориславі державної нотаріальної контори, хоча позивач понад 10 років жив у цьому місті. Також вказує, що наявність у позивача хвороби зору не може бути прийнята судом до уваги, так як ця хвороба не позбавляє позивача можливості вільно пересуватись по місту та вирішувати свої проблеми. В порушення вимог ст.ст.60, 212, 213 ЦПК України оскаржуване рішення не містить переконливих доводів на підтвердження зроблених висновків.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 57 ЦК України ( в ред. 1963 року) угода, укладена внаслідок обману, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Згідно із роз'ясненнями, даними у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 року « Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або , замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, місцевий суд виходив з того, що позивач не мав наміру укладати спірний договір, що підписуючи його, він вважав, що підписує документ на придбання будівельних матеріалів, як запевнив його відповідач, не розуміючи, що він знаходиться у Бориславській державній нотаріальній конторі, а також те, що ОСОБА_6 є неписьменним та практично незрячим.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розглядаючи справи , судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів. Зокрема статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків. Тому пояснення зазначених осіб, отримані не за процедурою допиту свідків (стаття 184 ЦПК), не можуть використовуватись як засіб доказування.

Проте, в порушення цих роз'яснень місцевий суд ні позивача, ні його представника та третю особу ОСОБА_2 в якості свідків не допитав, хоча їх пояснення поклав в основу оскаржуваного рішення.

Інші ж здобуті судом належні та допустимі докази ( пояснення третьої особи Бориславської державної нотаріальної контори - державного нотаріуса Матолич - ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7, письмові докази) не підтверджують зроблених судом висновків про недійсність спірного договору дарування, як укладеного внаслідок обману, оскільки державний нотаріус ствердила, що оскаржуваний договір укладений відповідно до вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; ніхто не заперечує, що даний договір підписаний самим позивачем, причому підпис вчинено не лише коротким розписом, а й з вказанням повного прізвища та ініціалів, інвалідності по зору він не має, що підтверджує те, що ОСОБА_6 не був ні неписьменним, ні незрячим.

Крім того, претензій та сумнівів щодо законності та дійсності спірного договору дарування ОСОБА_6 не заявляв майже п'ять років після його укладення, а даний позов подав лише після того, як у Трускавецькому міському суді Львівської області почав розглядатись спір щодо житлового будинку, який споруджували на подарованій ним земельній ділянці його дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_6 не довів тих обставин, на які він покликався як на підставу своїх вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_6 у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 57 ЦК України ( в ред. 1963 року), колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 10 квітня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4, треті особи: Бориславська державна

нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, як укладеного внаслідок обману, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.