Справа № 22ц-4853/09     Головуючий у суді 1 інстанції: Васіна Л. А.

Категорія     37     Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 листопада 2009 року     Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Глущенко Н.Г. Суддів:     Гокова П.В., Перцової В.А.

При секретарі:     Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Вузівська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання заповіту від 28 грудня 2005 року недійсним та визнання дійсним заповіту від 12 травня 2003 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2009 року, яким відмовлено в задоволенні його позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання складеного заповіту від 28 грудня 2005 року Вузівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 недійсним, зобов'язання Вузівської сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області відмінити цей заповіт і запис в журналі реєстрації та про визнання заповіту від 12 травня 2003 року на користь його та ОСОБА_7 дійсним, і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд неповно з'ясував і не врахував всі дійсні обставини справи, пов'язані із складанням заповіту ОСОБА_6, який був завірений сільською радою, не була виконана ухвала суду про забезпечення доказів, не витребувані і не досліджені в судовому засіданні оригінали цього заповіту.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що останній не довів свої позовні вимоги щодо недійсності заповіту від імені ОСОБА_6 від 28 грудня 2005 року і, що в разі недійсності останнього заповіту попередній заповіт не відновлюється, крім випадків, встановлених законом.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, при розгляді справи суд порушив вимоги норм процесуального права.

Так, як вбачається з матеріалів справи, заповіт від 12 травня 2003 року було складено ОСОБА_6 на ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яка до участі в справі судом залучена не була. Районний суд в ухвалі від 15 червня 2009 року зазначив, що, оскільки вона відмовилась в нотаріальній конторі від спадщини після смерті ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2, то рішення суду не може вплинути на її права та обов'язки. Але, суд не врахував, що спір щодо спадщини ОСОБА_6 перенесено до суду, а також те, що ОСОБА_7 не позбавлена можливості оспорити свою відмову від спадщини.

 Суд також не звернув уваги на те, що в матеріалах справи є доповнення до позовної заяви ОСОБА_2, в якому він доповнює свої позовні вимоги і просить визнати спадкоємцями по заповіту ОСОБА_6 його та ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 52-53). В ході судового засідання позивач від зазначених позовних вимог в установленому законом порядку не відмовлявся, судом з цього приводу ніяке судове рішення не ухвалювалось.

Крім того, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо недійсності заповіту ОСОБА_6 від 28 грудня 2005 року, суду необхідно було уточнити підстави позову і самі позовні вимоги, оскільки, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, даний заповіт був підписаний не ОСОБА_6, що є підставою для визнання його нікчемним, а не недійсним, з відповідними наслідками.

Зазначені в обґрунтування позову обставини щодо підпису спадкодавця на спірному заповіті судом перевірені не були.

До апеляційної скарги додано копію ухвали районного суду від 23 січня 2007 року по даній справі щодо забезпечення доказів шляхом зобов'язання Вузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надати суду заповіт ОСОБА_6 від 28 грудня 2005 року (т. 2 а. с. 13-14).

Зазначена ухвала в матеріалах справи відсутня, оригінал заповіту судом не витребувано і не досліджено. За наявності оригіналу заповіту суду слід було роз'яснити позивачу про необхідність для з'ясування питання відносно належності підпису на заповіті проведення судово-почеркознавчої експертизи і його право заявити клопотання про її проведення.

Оскільки, районний суд не залучив до участі в справі всіх заінтересованих осіб та не розглянув належним чином всі позовні вимоги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.307, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2009 року скасувати; справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.