УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-6232/09     Головуючий в 1 -й інстанції - Чорнобук В.І.

Доповідач - Дерев'янко О.Г.

УХВАЛА  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05  листопада   2009   року   колегія   суддів   судової  палати   у   цивільних   справах  апеляційного   суду Дніпропетровської області в складі : головуючого - Гайдук В.І., суддів - Черненкової Л.А., Дерев'янка О.Г., при секретарі - Горобець К.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2009 року про забезпечення позову закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,   ОСОБА_10,   товариства   з   обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості, -

встановила:

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2009 року вирішено питання про забезпечення позову ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на все майно відповідачки ОСОБА_11 в межах заявлених до неї вимог в розмірі 11082, 72 долари США: нерухоме майно, що знаходиться АДРЕСА_1, інше рухоме майно за тією ж самою адресою, грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідачки, автомобіль Cheri A15, Amulet, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1 (а.с.16)

З даною ухвалою не погодився відповідачка ОСОБА_11 і подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали судді від 06 квітня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову щодо ОСОБА_11, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім наведеного, колегія суддів бере до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання, чого зроблено не було.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, інше рухоме майно за тією ж самою адресою, грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідачки, автомобіль Cheri A15, Amulet, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, суддя наведені положення не взяв до уваги, не витребував докази у позивача на підтвердження необхідності забезпечення позову, залишив поза увагою принцип співмірності, не з'ясував, що виконання зобов'язань за укладеним з ОСОБА_11 кредитним договором забезпечено заставою у вигляді автомобіля Cheri A15,

 Amulet, 2007 року випуску, реєстраційний номер, НОМЕР_1, що за своєю суттю позбавляє володільця права розпорядження цим об'єктом права власності, зокрема, його відчуження.

Також, вживаючи заходи забезпечення позову, суддя не з'ясувавши питання про власника квартири на квартиру АДРЕСА_1, наклав арешт на майно, право власності на яке відповідачці не належить, оскільки позивач просив у своєму клопотанні накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу, як постановлену з порушенням ст.ст.151, 152 ЦПК України та відмовити у задоволенні клопотання позивача про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_11

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2009 скасувати, в задоволенні клопотання закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення позову відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.