Справа № 22 ц-4944/09 Головуючий в 1-ої інстанції - Полубан М.П.

Категорія - 26 Доповідач - Волошин М.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді  -  Басуєвої Т.А.

суддів -  Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВАТ «Павлоградвугілля» та просив стягнути на його користь моральну шкоду спричинену наявністю професійного захворювання в розмірі 121 000 грн.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь позивача 12 000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 121 000 грн., обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом не в повному обсязі враховано весь обсяг його моральних страждань.

ВАТ «Павлоградвугілля» в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час роботи на підприємстві відповідача отримав- професійне захворювання, висновком МСЕК від 20 листопада 2006 року, йому первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи.

Висновок суду першої інстанції про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача спричинену моральну шкоду є вірним та таким, що грунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 ЦК України до трудових відносин застосовуються норми ЦК України, якщо тільки вони не врегульовані нормами КЗпП України, а до відносин соціального захисту осіб, включаючи соціальне страхування, цивільне законодавство застосовується в разі, якщо на це є пряме відсилання у відповідному законі, у зв'язку з чим не можна прийняти до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на ст. 999 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що невиконання відповідачем своїх обов'язків укладеного ним трудового договору за ст. 153 КЗпП України прямо спричинило настання обставин, які призвели до ушкодження здоров'я і душевних страждань позивача і тому відповідно до ст. 237і КЗпП України з ВАТ «Павлоградвуггілля» підлягає стягненню моральна шкода.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що на спірні правовідносини не поширюється дія норми ст. 237і КЗпП України і те, що зобов'язання про відшкодування шкоди лежить на третій особі на Фонду соціального страхування, не можна прийняти, оскільки Законом України від 23 лютого 2007 року № 717 - виключено даний обов'язок Фонду соціального страхування на відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і як роз'яснено у рішенні Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року, що відшкодування моральної шкоди покладено на підприємство на якому працює працівник.

Також неможна прийняти до уваги твердження відповідача, про не врахування судом першої інстанції пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, згідно діючого законодавства на дані спірні правовідносини строк позовної давності не розповсюджується.

Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 p., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали.

Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності, 3 групу інвалідності, суд врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини у справі, наслідки, що настали.

Однак згідно з матеріалами справи визначена судом сума відшкодування моральної шкоди - 12000грн.. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити  до 6 500 грн.

В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити  до 6 500 грн.

В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, п.3 ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

В задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу ВАТ «Павлоградвугілля» - задовольнити частково.

Змінити рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2009 року, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 6 500 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.